Чимало подій давніх легенд і казок відбувається саме в середньовічних замках. Найвідоміші з них - легенди про короля Артура, Робіна Гуда, Тристана та Ізольду, пісня про Роланда, інші твори, з яких ми дізнаємося про життя та подвиги доблесних лицарів.
Лицарем називали воїна на коні з важким озброєнням і спорядженням, який був захисником усіх, хто цього потребував. Риси лицарства виховували з дитинства. Посвячення в лицарі було непростим ритуалом - він складав присягу в храмі, біля вівтаря, даючи обітниці честі й вірності, а священик благословляв меч майбутнього лицаря. Лицарський кодекс честі наказував бути хоробрим, шляхетним, вірним обов’язку, великодушним, благородним. Лицар не міг битися зі слабким супротивником чи літньою людиною.
Лицарем називали воїна на коні з важким озброєнням і спорядженням, який був захисником усіх, хто цього потребував. Риси лицарства виховували з дитинства. Посвячення в лицарі було непростим ритуалом - він складав присягу в храмі, біля вівтаря, даючи обітниці честі й вірності, а священик благословляв меч майбутнього лицаря. Лицарський кодекс честі наказував бути хоробрим, шляхетним, вірним обов’язку, великодушним, благородним. Лицар не міг битися зі слабким супротивником чи літньою людиною.
Що, першим кинувшись у бій,
Летить безстрашно на коні,
Запалює загін весь свій Відвагою п’янкою.
Майже всі лицарські подвиги та турніри присвячувались Прекрасній Дамі. Ідеалом лицарства був святий Георгій Побідоносець, який врятував її від злого чудовиська. На відміну від важкого й неповороткого лицарського вбрання, одяг Прекрасної Дами підкреслював тендітність жінок. Жіночим костюмам того часу притаманні видовжені лінії сукні, головних уборів, звужені та видовжені носи взуття. Кольори верхнього одягу були глибокими, насиченими: пурпуровий, темно-зелений, темно-синій, фіолетовий, вохристий. Одяг виготовляли з грубого сукна у поєднанні з тонкими прозорими тканинами блакитного, рожевого, смарагдового, бузкового кольорів.
Лицарі виходили на бій (під час турніру або війни), закуті в лати та інші обладунки, і їх практично не можна було впізнати. Розпізнавальними знаками лицарів були яскраві герби. Кожен герб являв собою «візитівку», своєрідне «обличчя» роду. Знаки на лицарських щитах мали різноманітну форму: смуг, квадратів, ромбів, трикутників. Із часом зображення набули символічного значення. Наприклад, зображення мосту або башти свідчили про те, що засновник роду відзначився під час захоплення відповідно ворожого мосту чи башти. Дельфін означав заслуги мореплавця, цап уособлював стійкість, швидкість дій, книжка - ученість. Фантастичні дракони та грифи свідчили про силу й могутність роду, нагадували про пам’ятні події в історії міста. За бойові заслуги дідів і прадідів на гербах нащадків зображували також орлів, левів, леопардів тощо.
Середньовічні герби «розповідали» не тільки про подвиги, а й про безслав’я, промахи та вади їхніх власників. У такому разі лева, наприклад, зображували без кігтів та висолопленого язика, укорочена нижня частина щита вказувала на вбивство полоненого, зрізаний кут герба свідчив про боягузтво його власника. Так у давнину виховували розуміння лицарської честі. Ніхто самовільно не міг змінити герб без покарання.
Лицарі виходили на бій (під час турніру або війни), закуті в лати та інші обладунки, і їх практично не можна було впізнати. Розпізнавальними знаками лицарів були яскраві герби. Кожен герб являв собою «візитівку», своєрідне «обличчя» роду. Знаки на лицарських щитах мали різноманітну форму: смуг, квадратів, ромбів, трикутників. Із часом зображення набули символічного значення. Наприклад, зображення мосту або башти свідчили про те, що засновник роду відзначився під час захоплення відповідно ворожого мосту чи башти. Дельфін означав заслуги мореплавця, цап уособлював стійкість, швидкість дій, книжка - ученість. Фантастичні дракони та грифи свідчили про силу й могутність роду, нагадували про пам’ятні події в історії міста. За бойові заслуги дідів і прадідів на гербах нащадків зображували також орлів, левів, леопардів тощо.
Середньовічні герби «розповідали» не тільки про подвиги, а й про безслав’я, промахи та вади їхніх власників. У такому разі лева, наприклад, зображували без кігтів та висолопленого язика, укорочена нижня частина щита вказувала на вбивство полоненого, зрізаний кут герба свідчив про боягузтво його власника. Так у давнину виховували розуміння лицарської честі. Ніхто самовільно не міг змінити герб без покарання.
Як композитор охарактеризував лицарів музичними засобами?
Чи відповідає характер музики вашим уявленням про лицарів?
Базиліка (з грец. «будинок базилевса, царський будинок») — один з основних типів християнських храмів; прямокутна в плані споруда (у вигляді латинського хреста).
Герб — символічний знак, що виражає коло ідей політичного та історичного характеру, природні особливості роду тощо.
Романський стиль (з лат. romanus — римський) — художній стиль, що набув поширення в середньовічному мистецтві (XI—XII ст.) у країнах Західної, Центральної і частково Східної Європи.
За бажанням передивіться історичні й пригодницькі кінофільми, де стародавні фортеці використовували як декорації. Зверніть увагу, як оператори знімали архітектурні споруди.
Рекомендований перелік фільмів: «Дорогою ціною», «Орлиний острів», «Рустам і Сухраб», «Поема двох сердець», «Сказання про Сиявуша», «Капітан Немо», «Лицарський замок», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба».
Рекомендований перелік фільмів: «Дорогою ціною», «Орлиний острів», «Рустам і Сухраб», «Поема двох сердець», «Сказання про Сиявуша», «Капітан Немо», «Лицарський замок», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба».
Використані матеріали з сайтів:
- https://uahistory.co/pidruchniki/masol-art-8-class-2021-reissue/6.php
- https://youtu.be/DdXKl1c60iI
- https://youtu.be/E8eXSHjrPhQ
- https://youtu.be/SyDo3h1Tu7c
Немає коментарів:
Дописати коментар