Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2021/2022 навчальному році
Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися як через інтегрований курс«Мистецтво»,так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. За умови обрання закладом загальної середньої освіти викладання через окремі предмети, у робочому навчальному плані зазначаються окремі навчальні предмети: «Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», на які відводиться по 1 годині на тиждень.
Засадничим нормативним документом у закладах загальної середньої освіти є Типові освітні програми, які через очікувані результати навчання конкретизують, чого саме мають навчитися здобувачі освіти на певному циклі навчання.
Для досягнення визначених програмою результатів навчання вчитель самостійно може обирати тематику навчання, мистецький контент (художній матеріал), обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми, технології навчання тощо.
Кожен урок інтегрованого курсу може містити систему різних видів діяльності: прослуховування музичних творів, ознайомлення з кращими зразками українських і світових мистецьких творів, аналіз-інтерпретацію, оцінювання творів мистецтва, пізнання особливостей художньої мови різних видів мистецтва, самостійну художньо-творчу діяльність.
Зазначимо, що мистецькі твори для сприймання та виконання учнями мають відповідатикритеріям їх високої художньої якості, цікавості для учнів і відповідності їх віку. Вищеозначене педагог відображає у календарно-тематичному плані на навчальний рік, відповідно до якого він здійснює навчання здобувачів освіти.
Матеріали уроку мають бути доповнені і збагачені візуальним рядом (репродукції картин, світлини, малюнки) і з практичними завданнями: спостерігати, поміркувати, пояснити ті чи інші мистецькі явища, інсценувати пісню чи сюжет картини, дібрати музичні інструменти чи матеріали та кольорову гаму для виконання практичної роботи, виконати пісню під власний акомпанемент, спів каноном тощо.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, що може розглядатися у декількох значеннях:
у вузькому – через узгодженняпрограмового змісту в межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного викладання «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
у широкому – через узгодження предметів мистецької освітньої галузі зі змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.
Методика викладання мистецтва в початковій школі будується як на засадах інтеграції, так і на компетентнісному підході, що являє собою окрему теорію навчання і розуміється як спосіб організації практичної та теоретичної діяльності учасників навчання, зумовлений закономірностями та особливостями змісту навчального предмета інтегрованого курсу «Мистецтво». На основі поглядів авторів типових програм, які визначають, що формування ключових компетентностей у процесі вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» має відбуватися системно та природно упродовж усього періоду навчання на уроках (чи у певних навчальних ситуаціях), де це педагогічно доцільно, учитель має застосовувати свій методичний інструментарій у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі, через відповідні мистецькі трактування і приклади.
У процесі вивчення мистецтва великого значення набуває діяльнісний підхід. Такий підхід у мистецькій освіті спрямовано на розвиток ключових компетентностей і наскрізних мистецьких умінь особистості, які дають змогузастосувати мистецькі навички на практиці, розвивати здібності до роботи в команді, творчої групової роботи на уроках. Цей підхід доводить важливість мистецької художньо-творчої діяльності школярів, дає можливість школярам обирати, оцінювати власні мистецькі результати та результати творчої митецької діяльності однолітків, набувати навички сприймання мистецьких творів та здійснювати комунікацію засобами мистецтва. Діяльнісний підхід надає змогу досягти освітніх цілей, що втілюють потреби школярів у пізнанні мистецтва.
Мистецьку освітню діяльність на інтегрованому уроці необхідно планувати як особистісно-орієнтовану. Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня й учителя. Завдання учителя мистецтва – простежити динаміку творчого розвитку школяра, визначити особисті переваги в роботі з мистецьким матеріалом, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності. Вчитель ураховує особливості розвитку кожного учня в мистецькій діяльності, здійснюючи планування освітнього процесу.
У процесі вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендуємо забезпечувати диференційований та індивідуальний підходи. Диференційований та індивідуальний підходи в мистецькій освіті даютьможливість учителю організовувати освітній процес пізнання мистецтва з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, рівнів їхнього індивідуального розвитку, здібностей, можливостей, запобігати неуспішності учнів, максимально розвивати дітей із різним рівнем розвитку. На засадах диференційованого та індивідуального підходів учитель мистецтва планує і здійснює підбір творчих завдань, готує творчі практичні завдання різного ступеня складності з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.
Вчителю мистецтва радимо звернути особливу увагу на те, що формування мистецької культури учнів – це основа уроку мистецтва, його суть, яка може мати різне художньо-педагогічне втілення. Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх складових, оскільки в основу його побудови мають бути покладені не різні види діяльності, а різні грані мистецтва як цілісного явища. Це дає можливість вносити в урок будь-які контрасти, задля підтримування уваги учнів, створювати атмосферу творчої зацікавленості, узгоджувати матеріал програми з рівнем розвитку учнів.
Для якісної реалізації інтегрованого підходу у навчанні мистецтву вчителю доцільно долучити й підручники. У 2021/2022 навчальному році здобувачі освіти 4 класу будуть опановувати зміст мистецької освітньої галузі по одному з підручників, які пройшли конкурсне випробовування і рекомендовані до впровадження в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. З переліком підручників та їх електронними версіями можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки за посиланням:https://cutt.ly/DyAqLI9.
Кожен з підручників, відповідаючи типовим освітнім програмам, представляє авторську модель інтегрованої мистецької освіти (тематизм, твори для сприймання і творення, система завдань тощо). Втім, підручник – це навчальне видання для учня, інструмент для оптимізації його навчання. Педагогу він може слугувати орієнтиром для конструювання уроків у частині визначення тематизму, добору мистецького матеріалу та методичного інструментарію. Водночас для досягнення цілей і завдань кожного конкретного уроку, зокрема формування тих чи тих очікуваних результатів навчання, визначених типовою освітньою програмою, педагогу необхідно залучати дітей до різних видів художньо-творчої діяльності. Для реалізації педагогічних завдань учитель може використовувати різний мистецький контент та методичний інструментарій, зокрема не охоплений змістом підручника. Тому наголошуємо, основним нормативним документом, що визначає зміст та вимоги освіти в закладі освіти, є типова освітня програма, а підручник – один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені програмою.
Види діяльності учнів на уроках мистецтва репрезентують дві взаємопов’язані складові – сприймання (аналіз-інтерпретація) і творення мистецтва. Поступове і системне набуття учнями художнього досвіду здійснюється у тісному їх взаємозв’язку. Тільки за умови, коли учні активно сприйматимуть художні образи, творити їх самостійно (або у взаємодії з іншими), виявляти власну позицію, здійснювати творчий відбір художніх засобів – діяльність на уроках мистецтва ефективно впливатиме на розвиток емоційної сфери дитини (у тому числі емоційного інтелекту), формування художньо-образного, критичного, інших видів мислення, виховання художніх потреб, інтересів, смаків тощо.
Другий цикл навчання у цьому контексті є важливим, адже діти вже мають певний мистецький досвід, здобутий на першому циклі навчання, у них активно розвиваються мислення, пам’ять, увага, уява. Тому важливим є завдання педагога – підтримати і активно розвивати уміння та навички в галузі мистецтва.
У художньо-творчій діяльності з музичного мистецтва необхідно приділяти увагу формуванню вокальних навичок дітей (зокрема, співу в унісон). При цьому зазначимо, що використання електронного супроводу («мінус»-фонограм) доцільно лише на заключному етапі вивчення вокального твору. Важливим акцентом у діяльності педагога залишається розвиток ритмічного чуття, який здійснюється через створення ритмічного супроводу до власного співу, гра на елементарних музичних інструментах (у тому числі, в ансамблі), хореографічних рухах під музику тощо. На уроках мистецтва учнямнеобхідно давати можливість у виявленні власної музичної творчості через імпровізації, створення ритмічних послідовностей, мелодій тощо. Звертаємо увагу, що ознайомлення учнів з музичною (у тому числі нотною) грамотою має відбуватися природно, у безпосередній музичній діяльності – співі, грі на елементарних музичних інструментах тощо.
В образотворчій діяльності учні на основі вже набутого художнього досвіду, мають системно і послідовно опановувати секрети мови візуальних мистецтв, зокрема різні живописні і графічні техніки, способи ліплення, деякі техніки декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомитися з елементарними законами композиції, перспективи, основами кольорознавства, способами стилізації тощо. Для досягнення поставлених завдань педагогу необхідно не тільки запропонувати відтворити той чи той зразок, а й сприяти розвитку творчості дитини: показати варіативність виконання завдання в межах поставленої навчальної цілі; запропонуватиможливість додавання елементів (відмінних від запропонованого зразка) у власну композицію тощо.
Набуття елементарних умінь з театрального та хореографічного мистецтва має відбуватися природно у тісному зв’язку з іншими видами діяльності: рухи під музику, інсценізація творів мистецтва тощо.
Водночас, в контексті інтегрованого навчання відбуваєтьсяформування поліхудожніх умінь та якостей(здатність до порівняння мови різних видів мистецтва, відтворення різних явищ через музичні інтонації, малюнок, рух, жест, «оживлення» творів образотворчого мистецтва, візуалізація музики тощо).
У процесі аналізу – інтерпретації творів мистецтва слід привчати уважно слухати і споглядати твори мистецтва, висловлювати власні враження, розширювати словниковий запас учнів для характеристики мистецьких творів, шукати зміст, розуміти, яким чином він розкривається (через характеристику художньої мови). Водночас, у процесі обговорення не слід вдаватися до суто мистецтвознавчого аналізу, а застосовувати різні методичні прийоми та методи для зацікавлення учнів та їх занурення у зміст твору. Системно і послідовно потрібно привчати дітей визначати, описувати емоційні стани, викликані почутим, побаченим, формувати культуру емоційного сприймання й реагування на твір мистецтва.
Окрім того, важливо привчати дітей не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу щодо їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та ознайомлення з особливостями їхньої художньо-образної мови.
Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, арівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку дитини. Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Втім для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати такі показники:
формувальне оцінювання – цеставлення дитини до мистецької діяльності, її активність та ініціативність, особистісне зростання у порівнянні з їїпопередніми досягненнями;
підсумкове оцінювання – це досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою.
Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».
Будуючи освітній процес при навчанні предметів освітньої галузі “Мистецтво”, інтегруючи в практичну діяльність інноваційні художньо-педагогічні технології, треба пам`ятати про концептуальні засади сучасної (зокрема загальної мистецької) освіти, загальні положення дидактики, психології, методики та підбирати такі завдання і види діяльності, які націлені на розвиток ключових, міжпредметних і предметних компетентностей учнів. Основними загальнодидактичними принципами є: - принцип гуманізації (повага до інтересів і потреб особистості); - принцип природовідповідності (врахування вікових особливостей, природи дитини) та культуровідповідності (ідентичності змісту освіти культурному простору, в якому вона функціонує, забезпечення культурної спадкоємності поколінь); - принцип глобальної освіти, тобто органічного поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів змісту освіти та виховання, спримування освітнього процесу на формування національної свідомості, патріотизму, полікультурної компетентності; - принцип континуальності – єдності навчання, виховання і розвитку; - принцип синергетичного та інтегрального характеру освіти; - принцип систематичності, послідовності, неперервності освіти; - принцип активності, самостійності, творчості, саморозвитку учнів у навчальній діяльності; - принцип диференціації та індивідуалізації. Серед специфічних художньо-педагогічних принципів такі: - принцип єдності художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного у процесі опанування цінностей мистецтва; - принцип емоційної духовно-синергетичної насиченості уроків мистецтва, спрямованих на емпатію у процесі сприймання світових художніх шедеврів і власної художньо-творчої діяльності; - принцип взаємодії базового та варіативного компонентів мистецької освіти, взаємозв`язку навчальної, позаурочної і позашкільної діяльності, гармонізації родинного і суспільного впливів; - принцип діалогічної взаємодії педагога та учнів у процесі художньо-педагогічного спілкування (на основі діалогічних обертонів мистецтва); - принцип варіабельності змісту і художньо-педагогічних технологій (Л. Масол). З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм; для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм; для 5-11 класів – Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011). Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися в 1-7 класах як через інтегрований курс “Мистецтво”, так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. У 8-11 класі вивчається інтегрований курс “Мистецтво”. Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися у декількох значеннях: (у вузькому) через узгодження програмового змісту в межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного викладання “Музичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”); (у широкому) через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу. Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовлює рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами мистецтва, зокрема, у процесі: - усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною). - здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, запису ритму тощо) (математична компетентність). - спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність); - самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність); - формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя); - співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашанні середовища, де живе та навчається; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей); - виявлення шани до народних традицій, мистецтва рідного краю; - толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність); - прояву бажання ділитися своїми творчими ідеями; творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність); - сприяння і підтримка бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Формування ключових компетентностей має відбуватися системно і природньо упродовж усього періоду навчання на уроках (чи у певних навчальних ситуаціях), де це педагогічно доцільно: учитель має застосовувати свій методичний інструментарій тільки у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі, тільки через відповідні мистецькі трактування і приклади. Програми з освітньої галузі “Мистецтво” передбачають творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, добору навчального художнього матеріалу: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості, тематику, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Вищеозначене відображається у календарно-тематичному плані педагога на навчальний рік, відповідно до якого він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Провідними видами діяльності відповідно до змістових ліній програми є художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація через мистецтво, у процесі яких відбувається формування і розвиток предметних мистецьких компетентностей – музичних, образотворчих тощо. Художньо-творча діяльність реалізується у формуванні виконавських умінь та навичок з різних видів мистецтва, зокрема: через опанування графічних, живописних, декоративних технік, знайомство з основами композиції, кольорознавства, ліплення тощо (з образотворчого мистецтва); розвиток ритмічного чуття, вокальних та хорових (з музичного мистецтва), акторських та елементарних танцювальних умінь тощо. Велике значення упродовж першого циклу навчання має надаватися розвитку ритмічного чуття, імпровізаціям, різного роду експериментам (наприклад, з кольорами, звуками), а також підтримці дитячих ідей та ініціатив у прикрашанні, естетизації навколишнього середовища, що значно розширює можливості дітей у власному творчому вияві – художньому самовираженні. Окрім того, важливо привчати учнів не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови. Звертаємо увагу, що пізнання мови мистецтва (зокрема нотної грамоти) має відбуватися в ігровій формі і тільки в контексті її практичного застосування: наприклад під час виконання невеликих вокальних поспівок чи відтворення ритмічних послідовностей. Однією з умов досягнення освітніх цілей загальної мистецької освіти є зміна функцій педагога: від має бути не інформатором і контролером, а фасилітатором, який стимулює, спрямовує, підтримує школярів, допомагає їм у досягненні особистісного успіху в царині мистецтва. Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою, з іншого – їх ставлення до мистецької діяльності, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. До основних видів оцінювання належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою (формувальне оцінювання). Для організації ефективного формувального оцінювання важливо створити доброзичливу атмосферу на уроці, в якій учень (учениця) не повинні боятись робити помилку, а сприймати її як одну з можливостей навчатись. З огляду на вкрай обмежений (мінімальний) обсяг годин, які виділяються в навчальному плані закладу загальної середньої освіти на вивчення предметів освітньої галуза “Мистецтво”, посилюється роль і розширюється смислове трактування принципу взаємозв`язку навчальної та позаурочної діяльності, що передбачає не лише узгодження освітніх та дозвіллєвих заходів у межах школи, а й гармонізацію суспільних (професійно-педагогічних) і сімейно-родинних естетико-виховних впливів, взаємозв`язок школи із соціокультурним середовищем (музеями, театрами, клубами тощо), системою позашкільної освіти (палацами творчості школярів, мистецькими студіями, музичними та художніми школами). Профільне навчання в старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет “Мистецтво” є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин - у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі. За необхідності навчання може бути дистанційним. Нині опубліковано безліч порад від різних джерел щодо організації дистанційного навчання.
1. Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно. 2. Уроки через Skype. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи. 3. Дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера. 4. Надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто “прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно. 5. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформами Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.
Освітнім проєктом “На урок” (https://naurok.com.ua/post/organizaciya-distanciyno-roboti-pid-chas-karantinu) створено безкоштовний сервіс онлайн-тестів для повноцінної дистанційної перевірки знань, які здобули учні під час самостійної роботи. Створити тест ви можете за посиланням: https://naurok.com.ua/test/create. Усі тести, створені вами, ви можете знайти за цим посиланням: https://naurok.com.ua/test/moe. Відеоінструкції для створення тестів та роботи з ними: https://www.youtube.com/watch?v=MtQHZTwuoHg&list=PL84BeAGplb_TnM0cObkJi_Du5yGnuBmlV. Результати тестувань: https://naurok.com.ua/test/homework/list. Бібліотека тестів: https://naurok.com.ua/test. Освітній портал “Педагогічна преса” (https://pedpresa.ua/201392-yak-organizuvaty-dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu.html) пропонує такі інструменти для спільної роботи: Опитування та залучення групи до роботи –https://www.mentimeter.com/https://get.plickers.com/https://www.quizalize.com/https://nearpod.com/https://kahoot.com/ (провести контрольні роботи, зрізи знань, тести й оцінювання в ігровій формі) https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань та сотні готових матеріалівhttps://learningapps.org/ – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань, організувати клас в працюючу спільноту з елементами гейміфікації – https://www.classdojo.com/uk-ua/ https://www.edmodo.com/ – освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об’єднавшись навколо процесу навчання у школі, https://grockit.com/ об’єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті. Цей портал пропонує відеоуроки музичного та образотворчого мистецтва 1-5 клас: https://pedpresa.ua/vu https://pedpresa.ua/vu. У рубриці “Дистанційне навчання” сайту для вчителів мистецьких дисциплін розміщено матеріали для самоосвітньої діяльності та організації навчального процесу під час карантину, зокрема: поради від Освіторії “Карантин: нові безкоштовні освітні можливості, які відкриті для всіх”, Онлайн-курс “Карантин: онлайн-сервіси для вчителів” від “Освіта.ua”, перелік Google-сервісів у навчальній діяльності викладачів, матеріали до уроків музичного, образотворчого мистецтва та мистецтва вчителів області та України, авторів підручників із презентаціями та необхідними інструментами для дистанційного навчання; лінки он-лайн музеїв, мистецьких подорожей та інших корисних ресурсів. Частина згадувалась у методичних рекомендаціях до початку 2019-2020 н.р.: http://www.music.com.ua/ – інформація про музичне життя у світі; http://www.classic.net.ua/calendar/ – події в музичному житті минулого; http://spilka.org/propoz.php – сайт Національної спілки художників України; http://www.naoma.edu.ua/ – сайт Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури; http://www.fri.net.ua/loadnews – вільний молодіжний портал (арт-мистецтво та ін.); http://www.storinka-m.kiev.ua/ – новини мистецтва, статті про мистецтво, фотогалерея; http://www.refine.org.ua/pageid – образотворче мистецтво у Середньовічній Європі; http://artgreensofa.com/press-u.htm – мистецька галерея у Львові; http://www.mln-gallery.kiev.ua/map/ – віртуальна галерея; http://triptych-gallery.org/index – Галерея сучасного мистецтва; http://www.artofukraine.com/catalogue каталог – скульптура (галерея Пінчука та ін.); http://kobzar.info/memories/museums/nac_museum/ – Національний музей Тараса Шевченка; http://kobzar.info/kobzar/works/pictures/ – картини Т.Г. Шевченка. http://classics.ptt.ru/bio/ – сайт, присвячений класичній музиці, тлумачення музичних термінів; www.canvas.com.ua/ – репродукції картин відомих художників. Нагадуємо про те, що треба користуватися перевіреними джерелами, не реагувати на фейки, застосовувати аргументацію критичного мислення, здорового глузду та мистецтва. Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал “Мистецтво та освіта”. |
2019-2020 навчальний рік
- Методичні рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання предметів художньо-естетичного циклу
- Методичні рекомендації. Алгоритм організації дистанційного навчання по предметам художньо-естетичного циклу (практичні поради педагогам)
- Особливості викладання мистецтва в НУШ
- Експрес-бюлетень фахової інформації з предметів художньо-естетичного циклу (Січень 2019-2020)
- Нормативно-правова база, яка регулює діяльність вчителя курсу «Мистецтво» в 2019/2020 навчальному році
- Експрес-бюлетень фахової інформації з предметів художньо-естетичного циклу (Серпень 2019-2020)
