Украї́нське бароко або Козацьке бароко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII– XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві.
Один з найяскравіших зразків архітектури українського бароко.
Європейський стиль бароко впроваджувався в Україні досить своєрідно. На західноукраїнських землях, де був відчутним вплив католицької Польщі. Він майже не відрізнявся від латинського першоджерела. Водночас у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався козацьке бароко. Така різниця між двома вітчизняними гілками одного стилю найбільше виявилася в архітектурі, також помітна у скульптурі, а найменше — у живописі й графіці.
Яскравою, хоча і своєрідною була українська барокова культура, час розквіту якої припав на кінець XVI — першу половину XVIII ст.
Українське бароко - характеризувалося поєднанням світських мотивів і релігійних образів, прагнуло вразити уяву глядача, читача, слухача, вдаючись до пишних барвистих форм.
Українське бароко XVII ст. часто називають "козацьким", оскільки в культурі потужно виявилися козацький дух, козацький характер, козацькі смаки. Крім того, чимало шедеврів архітектури і живопису були створені на замовлення козацької старшини. Героями літературних і живописних творів ставали вже не ченці, а політичні і культурні діячі — гетьмани, козацькі
вожді, герої походів, меценати.
Вже наприкінці XVII ст., переважно в Києві та його околицях, з'явилися будови, позначені рисами стилю бароко, але їхня мальовничість, інтимна теплота докорінно відрізняє їх від бароко західноєвропейського.
У першій половині XVII ст. в Україні виділилося два архітектурних
центри, що розвивали традиції мурованого зодчества з яскраво вираженими
національними рисами: Київ та Чигирин.
Тут виникли храми, муровані світські житлові та адміністративні будинки,
навчальні заклади, трапезні.
На теренах України в західноєвропейських традиціях споруджено
Андріївську церкву і Маріїнський палац у Києві (архітектор Варфоломій
Растреллі). У кам’яних спорудах Правобережжя переважало
«загальноєвропейське» бароко.
Найбільшого розквіту українське бароко набуло за часів
гетьмана Івана Степановича Мазепи
Саме тоді в архітектурі сформувалося мазепинське бароко - новий тип
церкви, архітектура якої виражає ідею української державності. Притаманні
Немає коментарів:
Дописати коментар