Бароко — період розвитку європейського мистецтва, який настав після Ренесансу та передував класицизму (хоча були і винятки з цього правила).
1. Епоха бароко в музиці.
• Епоха бароко в музиці — це XVII – перша половина XVIII ст.
• У епоху бароко основним завданням музики стало передати емоції та почуття, вразити та схвилювати людину.
• Головним винаходом цього періоду стала поява жанру опери.
Розквіт бароко у музиці.
2. Опера та її новації.
• Батьківщиною опери стала Італія —на той момент найбільш мистецька країна Європи. У місті Флоренція існував гурток любителів та знавців мистецтва, який отримав назву Флорентійська камерата. Флорентійці захотіли відродити античну трагедію, але фактично створили цілком новий жанр, який пізніше назвали оперою.
• В опері сформувався новий музичний стиль — яскраво емоційний, здатний передати радість та смуток, рішучість та зневіру, закоханість та гнів тощо.
• Ще одне нововведення опери — це чітке розділення функцій головного голосу та супроводжувальних. Головний голос у музиці називається мелодією, а супроводжувальні — акомпанементом. В операх мелодії здебільшого виконуються співаками, а акомпанемент – оркестром.
Найкрасивішими місцями в опері були арії — з найвиразнішою мелодією та найсильнішими емоціями.
ПОСЛУХАЙТЕ ТА ПОДИВІТЬСЯ:
Дві арії Клеопатри з опери Г. Ф. Генделя «Юлій Цезар в Єгипті» у виконанні Д. де
Ніз (Глайндборнський оперний фестиваль):
3. Інструментальна музика епохи бароко.
• Поява в опері нового стилю спричинила значні зміни у сфері інструментальної музики. Виявилося, що інструментальна мелодія може бути настільки ж зрозумілою, вражаючою та цікавою для слуху, як і вокальна.
• Отож в епоху бароко відбувся розквіт інструментальної музики. Виникли численні нові жанри – соната, сюїта, концерт та ін.
• Композитори використовували багато різних музичних інструментів, на яких грали тієї епохи. Найголовнішими з них були скрипка, клавесин та орган. На скрипках виконували красиві мелодії соло, але скрипки також грали в ансамблях й оркестрах. Клавесин був як сольним, так і акомпанувальним інструментом. Орган здебільшого використовувався у храмах, супроводжую-
чи літургії католицької чи реформаторських (протестантських) церков.
ПРОКАЧАЙТЕ МОЗОК!
• Антоніо Вівальді (1678-1741 рр.) був одним із найвідоміших італійських композиторів свого часу та справжнім віртуозом у грі на скрипці. Він винайшов жанр скрипкового концерту,
де соліст-скрипаль показує свою вправність та ніби змагається з оркестром за увагу публіки.
• Франсуа Куперен (1668-1733 рр.) був одним із найвідоміших французьких композиторів свого
часу, майстром гри на клавесині. Він обіймав посаду королівського придворного клавесиніста
та створив більше 250 клавесинних п’єс з яскравими назвами («Метелики», «Кохана», «Маленькі
вітряки», «Лілії, що народжуються» та ін.).
• Йоганн Себастьян Бах (1685-1750 рр.) був одним із найвідоміших німецьких композиторів
свого часу, а зараз – є найвідомішим композитором епохи бароко. Він писав музику усіх жанрів, окрім опери. Зокрема, створив потужні та складні твори для органу, а також знамениті «Бранденбурзькі концерти»
ПОСЛУХАЙТЕ ТА ПОДИВІТЬСЯ:
А. Вівальді. Концерт «Зима» з циклу «Пори року» у виконанні ансамблю «Voicesof Music»:
Ф. Куперен. «Фаворитка» («Кохана») для клавесину у виконанні К’яри Массіні:
Й. С. Бах «Бранденбурзький концерт» № 2 фа мажор у виконанні «Orchestra Mozart», диригент К. Аббадо:
ШПАРГАЛКА:
• Епоха бароко в музиці тривала у XVII – першій пол. XVIII ст.
• Емоції та переживання, а також мелодія й акомпанемент – головні новації
барокового музичного стилю.
• Вони сформувалися у межах нового жанру – опери.
• Новий стиль дав поштовх інтенсивному розвитку інструментальної музики.
• Інструменти епохи бароко – скрипка, клавесин, орган та ін.
• Композитори епохи бароко – Вівальді, Куперен, Бах та ін.
Немає коментарів:
Дописати коментар