Мета: Ознайомити учнів з правилами гігієни під час відпочинку, заходами профілактики сонячних та теплових ударів, а також навчити основам надання першої допомоги при цих станах.
Цільова аудиторія: Учні [5-А класу].
Час проведення: [9.40]
Місце проведення: [24.04.2025]
Обладнання:
- Презентація (слайди з ілюстраціями та ключовою інформацією).
- Плакати або роздаткові матеріали з правилами профілактики та першої допомоги.
- Аптечка першої допомоги (демонстраційний набір).
- Пляшка з водою.
- Головний убір (капелюх, панама).
- Вологий рушник.
Хід зустрічі:
І. Вступне слово (5 хвилин)
- Привітання учнів.
- Оголошення теми та мети зустрічі.
- Актуальність теми, особливо у весняно-літній період.
- Наголошення на важливості знань з цивільного захисту для збереження здоров'я.
ІІ. Основна частина (25 хвилин)
-
Гігієна відпочинку:
- Поняття гігієни відпочинку.
- Важливість правильного режиму дня під час відпочинку (достатній сон, чергування активності та відпочинку).
- Особиста гігієна під час подорожей та перебування на природі (миття рук, використання індивідуальних засобів гігієни).
- Правила харчування під час відпочинку (вживання якісних продуктів, достатня кількість рідини).
-
Профілактика сонячних ударів:
- Механізм виникнення сонячного удару.
- Фактори ризику (тривале перебування на сонці без головного убору, інтенсивне фізичне навантаження у спеку, зневоднення).
- Основні правила профілактики:
- Носіння головних уборів.
- Використання сонцезахисних кремів.
- Уникання перебування на відкритому сонці в найспекотніші години (з 11:00 до 16:00).
- Носіння легкого, світлого одягу.
- Вживання достатньої кількості рідини.
-
Профілактика теплових ударів:
- Механізм виникнення теплового удару.
- Фактори ризику (висока температура повітря, підвищена вологість, недостатня вентиляція, надмірний фізичний навантаження у спекотних умовах, тісний одяг).
- Основні правила профілактики:
- Підтримання прохолодної температури в приміщеннях.
- Регулярне провітрювання приміщень.
- Уникання інтенсивних фізичних навантажень у спеку.
- Вживання достатньої кількості рідини.
- Носіння вільного, легкого одягу.
-
Перша допомога при сонячному та тепловому ударах:
- Основні симптоми сонячного удару (головний біль, запаморочення, нудота, блювота, слабкість, почервоніння шкіри обличчя, підвищення температури тіла).
- Основні симптоми теплового удару (сильна слабкість, головний біль, запаморочення, спрага, нудота, блювота, прискорене серцебиття та дихання, можлива втрата свідомості, шкіра може бути блідою та вологою).
- Алгоритм надання першої допомоги:
- Негайно перемістити постраждалого в прохолодне, затінене місце.
- Покласти постраждалого на спину, підняти ноги.
- Звільнити від тісного одягу.
- Забезпечити доступ свіжого повітря.
- Прикласти холодні компреси (на лоб, потилицю, шию, пахвові та пахові ділянки). Можна обернути вологим простирадлом.
- Давати пити прохолодну (не крижану!) воду невеликими порціями, якщо постраждалий у свідомості.
- При нудоті або блювоті повернути голову набік.
- При втраті свідомості перевірити дихання та пульс, при необхідності розпочати серцево-легеневу реанімацію.
- Терміново викликати медичну допомогу.
ІІІ. Практична частина (10 хвилин)
- Демонстрація вмісту аптечки першої допомоги та пояснення призначення основних засобів.
- Відпрацювання учнями (під керівництвом вчителя) окремих елементів надання першої допомоги (наприклад, як правильно прикладати холодний компрес, як надати постраждалому зручного положення).
- Обговорення типових помилок при наданні першої допомоги.
IV. Заключна частина (5 хвилин)
- Підведення підсумків зустрічі.
- Наголошення на важливості дотримання правил гігієни та профілактики.
- Відповіді на запитання учнів.
- Подяка учням за увагу та активну участь.
- Нагадування про необхідність бути уважними до свого здоров'я та оточуючих під час відпочинку.
Поради від ДСНС: правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Зупинка кровотечі за допомогою джгута
Джгут або турнікет (англ. tourniquet) — засіб для тимчасової зупинки кровотечі з магістральних судин шляхом колового перетискання кінцівки та стискання її тканин (в першу чергу судин).
Джгут застосовують також для знекровлення тканин при операціях на пальці, кисті та ступні, ампутаціях кінцівок.
Техніка виконання: перед накладанням кровоспинного джгута вище рани шкіру обгортають бинтом, хустиною чи шарфом, або ж речами, в які одягнутий постраждалий, щоб не защемити її.
Бажано кінцівку підняти для збільшення відтоку крові від периферії до центру і поновити коло кровообігу кров’ю.
Бажано, перед накладанням кровоспинного джгута, кровотечу тимчасово зупинити (за допомогою помічника) пальцевим притисненням. Джгут взяти правою рукою за кінець, де розташований ланцюжок (кнопка), лівою рукою – на 30-40 см ближче до середини, розтягнути, перший циркулярний тур накласти таким чином, щоб наступний (послідуючий) тур перекривав попередній на третину. Кінець джгута з гачком (отвором) зафіксувати за ланцюжок. До джгута прикріпити записку, в якій вказати дату і години з хвилинами накладання джгута і підпис того, хто надавав допомогу. Джгут не бинтують і не закривають. Кінцівку іммобілізують за допомогою транспортних шин або підручних засобів.
Ознаками правильно накладеного джгута є:
1. Зупинка кровотечі.
2. Відсутність пульсу на кінцівці нижче накладеного джута.
3. Блідість шкіри кінцівки.
* - протипоказано накладати джгут в ділянці суглобів
** - джгут повинен бути накладений під кутом 90° до осі кінцівки
Особливості:
1. Рішення щодо послаблення джгута приймає медичний працівник.
2. Рішення щодо послаблення джгута необхідно прийняти одразу, як тільки дозволяє тактична ситуація.
3. Час безпечного знаходження джгута на кінцівці до його послаблення з мінімальними побічними проявами тиску складає 2 год.
Умови, за яких протипоказано послаблення джгута на кінцівці:
1. Ампутація кінцівки.
2. Ознаки гіповолемічного шоку.
3. З моменту накладання джгута пройшло більше 6-ти годин.
4. Короткий термін госпіталізації постраждалого.
5. Тактичні або медичні міркування роблять використання інших методів контролю кровотечі неможливим.
УВАГА! На догоспітальному етапі можливе тільки послаблення попередньо накладеного джгута. Рекомендовано залишити турнікет на кінцівці з питань безпеки через можливе відновлення масивної кровотечі. Рішення про остаточне зняття джгута приймається лише у ЗОЗ лікарем-хірургом
Техніка накладання турнікету однією рукою:
1. Одягніть сформовану стрічкою-липучкою петлю турнікета на поранену кінцівку. Турнікет має бути на 5-7 см вище за місце кровотечі.
2. Міцно затягніть турнікет, потягнувши за край стрічки.
3. Зафіксуйте стрічку навколо кінцівки до кліпси за допомогою двосторонньої липучки.
4. Закрутіть стержень до зупинки артеріальної кровотечі та зникнення периферичного пульсу.
5. Зафіксуйте стержень у кліпсі. Перевірте, чи зупинилася кровотеча та чи є пульс.
6. Обгорніть залишок стрічки навколо кінцівки через кліпсу та поверх стержня.
7. Зафіксуйте залишок стрічки за допомогою білої липучки. Напишіть час накладання турнікета на липучці.
Немає коментарів:
Дописати коментар