Розкажи
– і я забуду, покажи – і я пізнаю,
дай
зробити самому – і я зрозумію.
Китайське
прислів’я.
Мистецька
спадщина має унікальні можливості впливу на людину, тому я розглядаю її як універсальний засіб
особистого розвитку школярів, виховання в них системи цінностей, збагачення
емоційно-асоціативного мислення, розвиток творчого потенціалу.
Формувати
світогляд учнів на уроках образотворчого мистецтва допомагає емоційний вплив
від поціновування прекрасного.
Не дивлячись на
те, що про емоції написано дуже багато як в художній так і в науковій
літературі, вони продовжують викликати інтерес у філософів, психологів, педагогів.
Емоційну сферу
дитини її вплив на розвиток досліджували
та аналізували О.Запорожець, А.Захаров, Н.Кряжева, М.Лісіна, проблему творчого
розвитку особистості досліджували Б.Ананьєв, І.Кучерявий, О.Комаровська, В.Рагозіна
та ін.
Цікавим аспектом
цих досліджень є вплив емоційної сфери дитини на творчий розвиток особистості.
Тому проблема,
над якою я працюю: “Емоційність забарвлення уроку образотворчого мистецтва –
основа досягнення успіхів у розвитку творчих здібностей учнів”.
Я глибоко
переконана, що емоції тісно пов’язані з почуттями дитини, тому на своїх уроках
намагаюсь запалити творчий вогник до створення власних творів.
Готуючись до
уроків, відповідно мети та цілей я
визначаю оптимальну форму діяльності для себе, так і для школярів, використовую
сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових
та індивідуальних особливостей учнів, поєдную такі види мистецтва як
музика, література та інші. Розумію, що емоційний настрій на уроці є важливим
фактором і створюється за допомогою живих звуків, слова, фарб, форми, ритму,
рухів. Впевнена, що в цьому процесі діти повинні бути спостерігачами і
активними учасниками. Слова, звуки, рухи мають виникати на очах дітей в живому
видінні і по можливості їхніми власними силами, їх голосами, очима, руками.
Так, музика зможе
налаштувати не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити
прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів. Це буває або просто приємна
і спокійна музика, яка знімає втому, або музика, яка спрямована розкрити певну
тему. Отже, у 3 класі на уроці “Різдвяний янгол ” пропоную учням послухати
українські народні колядки та щедрівки, а коли в 6 класі учням демонструю
картини на тему “Морська далечінь ” І. Айвазовського, розповідь про художника
звучить на фоні спокійної музики, де чути шум моря; самостійна робота учнів
супроводжується симфонією П.Чайковського “Пори року”; часто практикую поетичні
хвилинки (декламую вірші сама та учні). Все це забезпечує емоційне забарвлення
уроку.
Певна мелодія
музики впливає на почуття та характер робіт учнів різних груп. Пропоную
школярам виконати декоративну роботу “Казковий птах”, одночасно ставлю
завдання, яке полягає у виборі засобів передачі певного емоційного ставлення до
роботи. В групі, для якої транслювалася лірична світла музика, всі учні
зобразили казкову Жар-птицю. Для другої групи транслювалася музика контрастного
звучання, у результаті всі діти намалювали сову і пугача, які здавалися
похмурими і тривожними.
У своїй роботі я
використовую креативні завдання, які спонукають дитину до творчого
самовираження, розвитку нестандартного мислення, пошуку нетрадиційних способів
їх рішення. “Розумний, глибокий аналіз – перша сходинка в оволодінні методами
дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб
оцінити його!” Ці слова В.Сухомлинського для мене стали дороговказом. Під час
уроку за спостереженнями і уявою по темі «Перспектива», створюю в учнів відповідний настрій, використовую бесіди вірші,
загадки. На інших уроках вчу цілеспрямовано замислюватися і сприймати
картини чи інші мистецькі твори, аналізувати їх – з тим, щоб моделювати,
імпровізувати і втілювати свої задуми в практичній діяльності.
“Завдання
наставника: не інформувати, а формувати” – зауважив знаменитий французький
просвітитель Мішель Монтель. Я як вчитель-художник на
уроках образотворчого мистецтва
прагну завжди створити творчу позитивно
активну емоційну атмосферу і як справжня фея, намагаюсь
обгорнути дітей своєю
природною щирістю, доброзичливістю, особливим
артистизмом, витонченим
розумінням прекрасного, з глибокою
повагою до вихованців
та результатів їхньої творчості.
Атмосферу захопленості
уроком, предметом та мистецтвом
у цілому створюю шляхом використання
різноманітних типів
нестандартних уроків. Часто на уроках
застосовую нестандартні ситуації, елементи режисури, ігрові моменти. Творча гра
є одним з важливих видів діяльності – “уяви собі”, словами розповісти про
картину, яка малюється в дитячій уяві. Наступна гра “Розшукаємо друга, що згубився” (дитина дає словесну
характеристику товаришеві, а ми намагаємось
його знайти серед дітей), або захоплююча детективна гра, де складається
фоторобот.
На уроках
декоративно-ужиткового мистецтва відповідне
емоційне забарвлення забезпечую зверненням до народної творчості, національних
та регіональних особливостей. Так у 7-му класі з теми “Рушник – душа народу ”
всі разом пригадуємо обряди і свята, де
використовується український рушник. Розповідаю учням 4 класу про
народний розпис. Знайомлю їх з творчістю народної майстрині Катерини Білокур і
розповідаю її біографію.
Переконана: емоційність,
зацікавленість, захопленість - обов’язкові компоненти на уроці образотворчого мистецтва .
Навчально-пізнавальну
діяльність учнів будую в такій послідовності:
Цікавлюсь – Знаю
– Вмію.
У своїй роботі
використовую завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми
прийомами навчання, а самим їх змістом.
В 3 класі під час
проведення уроку-подорожі “Мандри вітрильника” відповідну цікавість створює
музика, де чути шум моря. Учні розпізнають та характеризують твори пейзажного
жанру (марину), порівнюють кольорову гаму - шторм (холодна), штиль (тепла);
виконують творче завдання за допомогою художніх засобів та правил композиції у
живописі; за розгаданим кросвордом перевіряється засвоєний матеріал.
Під час
проведення в 4 класі уроку-творчості “ Дерево життя” розповідаю дітям казку, як
з’явилась витинанка, учень декламує вірш “Витинанка”. Під звуки народного
співу Н.Матвієнко, кожен з учнів створює
сніжинку за допомогою техніки витинанка. В кінці уроку пропоную учням прикріпити
свої витинанки на дошку. Щоб запам’ятались навички витинання, пропоную вдома разом з батьками вирізати її. Цей
прийом дає змогу закріпити враження, отримані під час роботи.
Для того, щоб
дати змогу кожній дитині виразити своє ставлення та емоційне переживання, на
уроці-дослідження в 7 класі “ Диво - писанка” даю завдання підготувати захист роботи.
Навчаю учнів не губитися перед аудиторією, вміти “прикрашати” мову різними
мовленнєвими засобами, добирати необхідні слова, що сприяє самовираженню,
самоствердженню особистості.
Значний емоційний
вплив досягаю при використанні у навчальному процесі технічних засобів, що дає змогу
проводити віртуальні екскурсії до музеїв, розширює можливість методу
спостереження, сприяє активізації розумових операцій: аналізу, синтезу, узагальнення,
абстракції і конкретизації.
Поєднання
дедуктивного та індуктивного методів надає певної гнучкості мисленню дитини,
допомагає їй розв’язувати більш складні завдання, розвивати творчі здібності. Так, після прогулянки в
сад, де діти вчились розрізняти відтінки осінніх фарб, збираючи листочки з
цікавим кольоровим поєднанням, розпочинається робота з техніки колажу. Учні з
інтересом створюють композицію навколо якогось об’єкта, сухої гілки. Це розвиває
в них здатність уявляти як цілісний образ, так і його складові.
Для домашнього
завдання завжди пропоную проводити цікаві спостереження в природі. Так, до теми
“ Караван тварин”, у 4 класі учням даю завдання поспостерігати за поведінкою,
звичками тварин, птахів, а на наступному уроці учні зображають скульптурні образи
за допомогою пластиліну, це завдання, розвиває творчу уяву, фантазію, образне
мислення.
Виконання
будь-якої роботи закінчую аналізом та оцінюванням. Найчастіше використовую
взаємоаналіз і взаємооцінювання, у процесі яких кожен розвивається і як
художник, і як особистість, потребує від учня вияву критичності й незалежності
суджень.
Під час проведення
підсумкових уроків, використовую тестові вправи, кросворди. Вони сприяють
розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).
Працюю
індивідуально і з обдарованими дітьми. Учнівські роботи виконуються в різних
техніках: це створення композицій та листівок квілінгом, витинанкою, аплікацією та ін.
Навчаю учнів виконувати малюнки на мокрому папері, акватипію…
В школі діє
змінна експозиція учнівських робіт. Учні разом з батьками радіють своїм
успіхам. Вони вселяють упевненість в дитину і спонукають її ще більше зусиль і
часу віддавати справі мистецтва.
За допомогою
емоцій та почуттів, які виникають під час зацікавлення мистецтвом виникає
потреба набувати емоційно-естетичний досвід, що переростає в духовну потребу
самоудосконалюватися, самовиражатися та творчо зростати.
Отже,
образотворче мистецтво один із засобів
творчого розвитку учнів. “Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається
там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають
засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість
немовби зливається із своїм духовним надбанням”.
Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара.
Людина починається з добра!
