8 клас. Мистецтво. Шедеври північного відродження

Переглянь презентацію Шедеври північного Відродження

Під впливом художніх досягнень Італії Ренесанс поступово поширився у Франції, Нідерландах, Німеччині, Англії, Іспанії та інших європейських країнах. Так зване Північне Відродження припадає на кінець XV — початок XVI ст.

Якщо в Італії Ренесанс мав на меті відродження традицій античної культури, то в інших країнах пам'ятки античної епохи практично не збереглися. Під впливом італійського мистецтва самобутні готичні традиції розвивалися у бік «мирського». У живописі підвищився інтерес до індивідуальності людини, її оточення, інтер'єру, натюрморту, пейзажу в дусі реалізму.

Архітектура в Нідерландах, як і в решті країн Північного Відродження, у XV ст. зберігала готичний вигляд, однак із запозиченням з Італії ордерів. У такому сплаві готичних і ренесансних форм будували ратуші, приміщення цехів та гільдій, міські будинки з вузькими фасадами і високими фронтонами. Зазвичай матеріали комбінували, зокрема цеглу і камінь, — це додавало архітектурі мальовничого характеру.

Інтер'єри Ренесансу вражають монументальністю, багатством декору, вишуканістю гобеленів, мармурових сходів, дорогих меблів з мереживним різьбленням. Для інтер'єрів цієї доби характерні інкрустація коштовним камінням, позолота і розпис на стінах і стелі, картини й скульптури.

Так історично склалося, що на території України найбільше пам'яток епохи Ренесансу розташовано на заході нашої країни. Елементи стилю пізнього Відродження помітні в архітектурі замку в с. Підгірці (нині Львівська обл.),
у світських спорудах Львова: міській ратуші, триповерховому будинку заможного купця К. Корнякта, каплиць Боїмів і Кампіанів, в ансамблі Львівського братства, до якого увійшли Успенська церква з каплицею Трьох Святителів і вежа. Для розбудови міст, створення такої архітектури запрошували італійських і німецьких майстрів.

Північне Відродження — доба розквіту фламандсько-голландського і німецького живопису. У Нідерландах — це передусім Ян ван Ейк, у пізнішому періоді — Босх і Брейгель, а в Німеччині — Альбрехт Дюрер, Лукас Кранах Старший, Ганс Гольбейн, Маттіас Грюневальд та ін.

Головне творіння Яна ван Ейка (завершене його братом Хубертом) — грандіозний Гентський вівтар (див. ілюстрацію на с. 80), у якому виражено уявлення про людський Всесвіт. Митець уперше створює подвійний портрет, який завдяки зображенню деталей домашнього інтер'єру виходить за межі портрету і наближається до побутового жанру.

Сповнена алегоричного змісту творчість Ієронімуса Босха видається дещо загадковою. Свої картини (нерідко на біблійні теми пекла чи раю) художник «заселяв» фантастичними істотами, безпорадними фігурками людей із птахами, рибами, звірами, таким чином створюючи відчуття суєтності життя.

Так само, як і Босх, під впливом народної культури перебував Пітер Брейгель Старший. У панорамних пейзажах митця панує природа, а людина натомість ніби губиться в її безмежних просторах.

У найоригінальнішому творі «Фламандські прислів'я», або «Світ шкереберть», Брейгель Старший з неймовірною художньою силою «ілюструє» близько сотні відомих прислів'їв. Він не уникає слабкості, а інколи й дурості людини, часто-густо його персонажі підлягають гострій сатирі. Картина наповнена символами, однак, дотепер не всі з них розшифровані, оскільки деякі крилаті вирази втратили своє значення чи вже забуті.

Пітер Брейгель Старший. Фламандські прислів'я

Розгляньте ілюстрації, ретельно виписані деталі. Спробуйте розкрити символічний зміст картин Босха і Брейгеля.

Німецький митець Альбрехт Дюрер, як і титани італійського Відродження, був не тільки блискучим художником і гравером. Він також займався архітектурою, скульптурою, музикою, словесністю, математикою, теорією мистецтва. Як рисувальник він із захопленням робив замальовки частин тіла, досліджуючи таким чином характерні типи людей.

В епоху Відродження композитори створювали як церковну, так і світську музику. На території Нідерландів, а також сучасних Бельгії, Італії, Франції, Німеччини, Австрії виникла відома нідерландська поліфонічна школа. Це був неперевершений злет у розвитку ренесансної музичної культури, кульмінація якого пов'язана з творчістю Орландо Лассо. Якщо композиторський стиль італійця Дж. Палестріни порівнюють із живописом Рафаеля, то могутню індивідуальність фламандця О. Лассо — з такими титанами Відродження, як Шекспір, Мікеланджело, Рубенс.

У стародавні часи композитори часто створювали поліфонічну музику на одні й ті самі мелодії та тексти. Проте сприймали їх по-різному: наспіви змінювали завдяки прийому колорування. Кожний композитор до відомих мотивів додавав власні інтонації, по-своєму її прикрашав.

Нині, коли музика лунає скрізь — у залах філармоній і на сценах концертних залів, на радіо та телебаченні, а в Інтернеті можна знайти записи багатьох творів, навіть важко уявити, що колись народи Європи обходилися без звичних для нас форм концертного життя. Тож як виникли перші публічні концерти? У добу Відродження церковні органісти виконували світські твори після меси. Так почали розвиватися інструментальні жанри, зокрема прелюдії, токати, фантазії.

При дворах аристократів створювали невеликі інструментальні ансамблі (капели), що супроводжували парадні ритуали та церемонії. У домашньому музикуванні грали переважно на лютні (див. додаток 6) та різновидах віоли (у Німеччині — фідель). М'яке звучання лютні сприяло її широкому використанню як сольного, ансамблевого та акомпанувального інструмента. З'явилися численні збірники мініатюр (табулатури), до яких входили пісенно-танцювальні жанри для лютні. (https://vseosvita.ua/library/urok-sedevri-pivnicnogo-vidrodzenna-417788.html)

Північне Відродження: нідерландський живопис

Мистецтво 8 клас ШЕДЕВРИ ПІВНІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ Живопис і музика