18 квітня 2026

3 клас. Мистецтво НУШ (образотворче мистецтво) Ляльки-іграшки в житті та мистецтві.



Ляльки-іграшки в житті та мистецтві. Лялька-мотанка. 

4 клас. Мистецтво НУШ (Образотворче мистецтво) Східні мотиви

Сьогодні ми завітаємо до КитаюВирушаймо у подорож!

Східні мотиви. 
Схарактеризуйте форму, кольорову гаму, оздоблення дракона з китайського свята ліхтарів.

14 квітня 2026

6 клас Мистецтво НУШ. Танцювальні ритми.

• У якій країні, на твою думку, можна поринути в розмаїтий світ танцювальних ритмів?

Звісно, це Бразилія, де, за 40 днів до Великодня відбувається масове народне свято — карнавал. Започатковане воно 1840 року, коли на вулицях Ріо вперше пройшов бал-маскарад. Із кожним роком святкова хода ставала яскравішою, багатшою. Карнавал — це особливе буяння барв, красиві костюми, талановиті танцюристи, які проходять вулицями Ріо, рухаючись в ритмі самби.

Бразильський карнавал

Переглянь відео


9 клас Мистецтво. Збереження мистецьких надбань: музеї, галереї

Ознайомтесь з презентацією до теми уроку:

 "Збереження мистецьких надбань: музеї, галереї"





Тест пройти після того, як ознайомитесь з презентацією

ТЕСТ







Матеріал для творчої роботи


                          Музеї України


ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

13 квітня 2026

1 клас. Мистецтво (образотворче мистецтво) Народна творчість. Вишиванка.

 


Народна творчість. Вишиванка. Орнамент. 
Перегляньте презентацію

Світлини зразків творів декоративно-ужиткового мистецтва. 

Творча робота: створення орнаменту для розпису чашки (пальчикові відбитки, гуаш).


2 клас. Мистецтво НУШ (Образотворчого) Квіткові фантазії.

Український віночок. 
Ознайомтесь з презентацією до уроку

Цікаво про віночок!

Творча робота: створіть святковий віночок (кольоровий папір, картон) 

5 клас Мистецтво НУШ (Образотворче мистецтво) Професійне мистецтво

 У колі професійних майстрів. Манера. Художній образ як основна мета художньої творчості. 
Почерк митця. 
                                                 Презентація до теми

Творча манера великих художників, що творили наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.: П’єр Огюст Ренуар, Ілля Рєпін та Микола Реріх.