Перегляньте відео до уроку.
Опрацюй матеріал підручника С.84-89, 91-93
Зробити у зошиті конспект (дивись нижче).
У ХХст. разом із течіями авангарду, які нерідко розчаровували своїми
крайнощами, виникли мистецькі напрями, які орієнтувалися на ідеали й здобутки стилів минулого. Ностальгія за старим, добрим і вічним вилилася в
нові художні явища, серед яких значного поширення набув неокласицизм.
Неокласицизм (від грец. пеоs — новий і сlаssісиs— зразковий) — ретроспективний стиль у мистецтві, для якого характерне звернення до традицій минулого, в архітектурі та образотворчому мистецтві — переважно до античності, в академічній музиці — до ранньокласичного і докласичного періодів. Коли класицизм втратив панівну роль, його змінили так звані «історичні ретроспективи» — стилі, в яких використовували елементи мистецтва минулих епох: неоготика, неоренесанс, необароко, неовізантійський, неомавританський. Архітектура, в якій змішуються композиційні прийоми й елементи оздоблення різних стилів, отримала назву еклектика.
крайнощами, виникли мистецькі напрями, які орієнтувалися на ідеали й здобутки стилів минулого. Ностальгія за старим, добрим і вічним вилилася в
нові художні явища, серед яких значного поширення набув неокласицизм.
Неокласицизм (від грец. пеоs — новий і сlаssісиs— зразковий) — ретроспективний стиль у мистецтві, для якого характерне звернення до традицій минулого, в архітектурі та образотворчому мистецтві — переважно до античності, в академічній музиці — до ранньокласичного і докласичного періодів. Коли класицизм втратив панівну роль, його змінили так звані «історичні ретроспективи» — стилі, в яких використовували елементи мистецтва минулих епох: неоготика, неоренесанс, необароко, неовізантійський, неомавританський. Архітектура, в якій змішуються композиційні прийоми й елементи оздоблення різних стилів, отримала назву еклектика.
Еклектика, еклектизм або історизм (від грец. — здатний вибирати) —
напрямок в архітектурі XIX ст., якому притаманне поєднання елементів
різних стилів.
Одним із прикладів еклектики в українській архітектурі є будинок Львівської
політехніки (1877), де використано мотиви неокласицизму та італійського
неоренесансу. Фасад виконано у строгих формах неокласики з портиком
корінфського ордеру, інтер'єр — у дусі неоренесансу. Урочисте враження
справляє вестибюль із парадними сходами й актовий зал, оздоблений
подвійними колонами, каріатидами, фризом з 11 картин.
Різновидом неокласицизму в мистецтві є неовізантизм. Він виявився
насамперед у сакральній архітектурі. Принципи візантійського зодчества
притаманні Володимирським соборам, зведеним у Києві та Херсонесі
Неокласицизм став реакцією проти надлишкової декоративності модерну і
стилістичного «свавілля» еклектики. У прагненні затвердити основні
принципи архітектурної класики представники оновленого стилю спиралися
на такі типові ознаки класицизму, як врівноваженість усіх елементів
композиції, пропорційність, симетричність. Водночас у спорудах
використовували нові матеріали, різностильові мотиви, які збагачували
національними рисами, а інколи й елементами модерну.
Синтезом неокласицизму і модернізму став стиль арт деко, прикладом якого
в архітектурі є театр на Єлисейських Полях у Парижі (комбінація новітніх
залізобетонних конструкції зі спрощеними класичними формами фасаду).
Арт-деко або ар деко (з фр. аrt-dесо — «декоративне мистецтво») —
еклектичний стиль у мистецтві, що сформувався на основі синтезу
неокласицизму і модернізму та в результаті змішування багатьох інших
джерел.
В українській архітектурі радянського періоду неокласицизм став одним із
лідерів, поєднуючи традиційність з ідеями авангарду.
«Пролетарська класика» 30-х років у післявоєнний період переродилася в
так званий «сталінський ампір» з його гігантоманією. Адже архітектура, як і
все мистецтво, мала демонструвати непохитність тогочасного устрою.
С
Будинок уряду, Київ, Україна. Арх. І. Фомін, П. Абросімов
З кінця 50-х рр. неокласицизм (або «американське відродження») розвивався
переважно в архітектурі США. Один з найвизначніших зразків цього стилю
— Лінкольн-центр у Нью-Йорку (арх. Ф. Джонсон, У. Харрісон, М.
Абрамовіц, Е. Саарінен). Його споруди утворюють суворе симетричне
обрамлення прямокутної площі. Комплекс складається з 12будинків,
призначених для різних культурних і просвітницьких заході
Лінкольн-центр, Нью-Йорк, США
Завдячуючи непересічному таланту Владислава Городецького(1863-1930)
на зламі століть Київ збагатився не лише дивовижним модерновим Будинком
з химерами, а також спорудами в інших неостилях.
Неокласицизм представлений у колишньому Музеї старожитностей, нині —
Національний художній музей України, неоготика— в Миколаївському
костелі, неомавританський стиль — у Караїмській кенасі, нині Будинок
актора. Не випадково, мабуть, митця називають«київським Гауді»
Багатогранна і шляхетна особистість, видатний архітектор, успішний
підприємець і меценат, пристрасний спортсмен і мисливець, невтомний
романтик-мандрівник, він досягав досконалості в усіх видах діяльності, за які
брався.
До недоліків неокласицизму і його наступника — академізму належать
приреченість до постійних повторів вироблених зразків, швидке падіння в
стереотипні рішення, консервація рішень. Жорстка заданість переходила в
неокласицизмі в надісторичність, в ігнорування сучасності. Адже задовго до
цього вже вироблені ідеально прекрасні форми і пропорції. Залишається їх
наслідувати, бо виникає ілюзія причетності до ідеальної краси і вічності.
Творча робота: Замальовки сучасних споруд, в архітектурі яких є ознаки неокласицизму або виконати презентацію "Неокласицизм в України"
Немає коментарів:
Дописати коментар