Уявіть, що
перед вами стоїть звичайна коробка. Ви бачите її об’ємну форму, три сторони та
ребра. Але як показати цю коробку на аркуші паперу, щоб інша людина зрозуміла,
якою вона є насправді?
Для цього
використовують проєктування.
Проєктування
— це процес створення зображення предмета на площині за допомогою уявних або
реальних проєкціювальних променів.
Простіше кажучи, проєктування — це спосіб перенести
форму об’ємного предмета на аркуш паперу
Як створити відчуття сонячного променя, що тремтить на листі, або передати невловиму зміну настрою за допомогою музичного акорду чи подиху вітру? На межі ХІХ та ХХ століть українські митці віднайшли власний, унікальний спосіб бачення світу, переплітаючи західноєвропейський імпресіонізм із глибоким національним колоритом та емоційністю.
Завдяки цьому уроку ви зможете:
Аналізувати ключові особливості та витоки українського імпресіонізму в живописі, скульптурі та музиці.
Порівнювати художні підходи видатних українських живописців, таких як Олександр Мурашко, Іван Труш, Микола Бурачек та Олена Кульчицька.
Розрізняти специфіку імпресіоністичної пластики в скульптурі та колорит нових ладогармонійних засобів у музичних творах Миколи Лисенка та Василя Барвінського.
Мистецтво Візантійської імперії, яка до XIII ст. залишалася надзвичайно розвиненою в усіх сферах державою, слугувало своєрідним «золотим мостом» між західною і східною культурами та мало значний вплив на розвиток багатьох країн середньовічної Європи, зокрема Південної і Східної, де утвердилось православ’я.
Живопис Візантії, тісно пов’язаний з архітектурою і обмежений суворими канонами християнської релігії, представлений фресками, мозаїками, іконами та книжковою мініатюрою.
Характерною ознакою візантійського живопису є іконографічний канон — площинність зображень, регламентовані релігійні сюжети і біблійна тематика.
СТИЛЬ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ІКОНОПИСУ
Іконопис — вид живопису, релігійного за темами сюжетів, культового за призначенням; мистецтво написання ікон.
У візантійському іконописі були поширені декілька технологій створення ікон: енкаустика, мозаїка, темпера. Зображення святих та подій, описаних у Біблії або церковній історії, виконані на дошці, полотні або металі, мали відповідати чітким правилам, розробленим церквою.
Темперні ікони
Темпера — фарби, що готуються на основі сухих порошкових мінеральних пігментів і (або) їх синтетичних аналогів. Сполучною речовиною для темперних фарб слугують емульсії — натуральні (розведений водою жовток курячого яйця, соки рослин) або штучні (полімери тощо).
До найкращих здобутків світового мистецтва належать візантійські ікони XI—XII ст., виконані темперою в константинопольських майстернях. На композиції цих ікон вплинули як літературні джерела, так і вже вироблені канони (золоте тло, площинність тощо).
Темперна ікона «Вишгородська Богоматір», більш відома за пізнішою назвою «Володимирська», і нині вражає кожного, хто її бачить. Очі Богородиці сповнені туги й передчуття майбутньої трагедії, що очікує Її Сина. Невідомий митець майстерно передав психологічну напругу, ніжність і душевне тепло, хоча подібні за силою та глибиною почуттів образи були рідкістю в тогочасному мистецтві Візантії.
Тема уроку:Розміщення написів на полі креслення. Креслярський шрифт.
Практична робота №3: Написання літер, цифр та слів креслярським шрифтом. Оформлення основного напису (рамки) на форматі А4.
Мета уроку:
Навчальна: Сформувати в учнів знання про стандарти креслярського шрифту згідно з ДСТУ; навчити основним правилам написання літер, цифр та знаків; сформувати практичні навички виконання написів креслярським шрифтом та оформлення основного напису на кресленні.
Розвивальна: Розвивати дрібну моторику, просторове мислення, точність, акуратність, уміння концентрувати увагу та дотримуватися стандартів.
Виховна: Виховувати культуру праці, повагу до стандартів, охайність та відповідальність за виконану роботу.
Тип уроку: комбінований (засвоєння нових знань та формування практичних умінь).
Обладнання та матеріали:
Для вчителя: ноутбук, проєктор, презентація з прикладами креслярського шрифту та основного напису, плакати зі стандартами шрифту, зразки виконаних робіт.
Для учнів: аркуші паперу формату А4, креслярські дошки (за наявності), олівці (Т/2H та ТМ/HB), гумка, лінійка, косинець (трикутник) з кутами 30°, 60°, 90°.
Хід уроку
І. Організаційний момент (2 хв)
Привітання, перевірка присутності учнів.
Перевірка готовності робочих місць до уроку (наявність креслярських інструментів).
Створення робочого настрою. "Доброго дня, майбутні інженери та конструктори! Сьогодні ми вивчимо мову, якою "розмовляють" усі креслення у світі."
ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)
Фронтальне опитування:
Що таке "формат" креслярського аркуша? Які стандартні формати ви знаєте? (А4, А3, А2, А1, А0).
Як на форматі А4 проводять рамку? Які розміри відступів від країв аркуша? (Зліва – 20 мм, з трьох інших сторін – по 5 мм).
Для чого потрібен лівий відступ у 20 мм? (Для підшивки креслень в альбом або папку).
Які типи ліній ви вже знаєте і для чого вони використовуються? (Суцільна товста основна, штрихова, штрихпунктирна тонка тощо).
Як ви вважаєте, чому всі написи на кресленнях у всьому світі намагаються робити однаковими? (Щоб креслення було зрозумілим будь-якому фахівцю, незалежно від того, де воно було виконане).
Загальна мета проекту: Ознайомити учениць з поняттям макіяжу як форми мистецтва та елементу культури, простежити його історичний розвиток та усвідомити його роль у різні епохи. Розвивати навички дослідження, аналізу інформації та публічних виступів.
Тема уроку:"Макіяж як мистецтво та його перші кроки в історії"
Мета уроку:
Визначити поняття "макіяж" та його функції.
Розглянути макіяж як вид мистецтва та засіб самовираження.
Розпочати знайомство з історією макіяжу, виявити її важливість.
Поставити завдання для індивідуальних досліджень-презентацій.
Структура уроку:
Організаційний момент (3 хв): Привітання, перевірка готовності до уроку.
Вступне слово вчителя (5-7 хв):
Представлення себе як професійного візажиста. Коротко про свій шлях та любов до професії.
Оголошення теми міні-проекту "Мистецтво макіяжу". Пояснення, чому важливо вивчати макіяж не лише як техніку, а й як явище культури та історії.
Що таке, на твою думку, мода? Розкажи, чи стежиш ти за модою і чи прагнеш модно одягатися.
Мода — нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культури.
У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом доволі коротких проміжків часу.
Словосполучення «одягатися за модою» почали вживати у XVII ст., коли французька придворна мода стала взірцем для всіх європейських країн. До слова, Париж і зараз називають столицею світової моди. Також відомими центрами моди є Мілан, Лондон, Нью-Йорк.
Мода миттєво відгукується на зміни в суспільному житті. Нові модні тенденції, які демонструють на подіумах, стають відомими широкому загалу завдяки інтернету, телебаченню та впливовим журналам мод, зокрема «Vogue», що виходить у двадцяти країнах світу. Інколи те, що спочатку викликає в більшості людей спротив, невдовзі стає модним і бажаним. Найчастіше зміна моди відбувається зі зміною сезону.
Ось доповнений список професій із медійними особистостями, які зараз популярні в попкультурі та соцмережах.
1. Режисура: Творці всесвітів
До класиків (Спілберга та Кемерона) варто додати тих, чиї фільми зараз обговорюють у TikTok та Instagram:
Грета Гервіг: Режисерка фільму «Барбі», яка зуміла перетворити розважальне кіно на глибоке філософське висловлювання.
Дені Вільньов: Творець нової «Дюни». Його називають майстром «візуального масштабу», адже він створює неймовірні світи, де кожен кадр — це картина.
Крістофер Нолан: Автор «Оппенгеймера» та «Інтерстеллара». Учні знають його за складними сюжетами та любов’ю до зйомок без використання комп'ютерної графіки там, де це можливо.
Під час повітряної тривоги важливозберігати спокій, негайно припинити роботу, вимкнути прилади та прямувати до найближчого укриття сходами, уникаючи ліфтів. Підготуйте тривожну валізу (документи, воду, ліки), попередьте сусідів та допомагайте маломобільним людям. Перебувайте в безпечному місці до відбою.
Основні правила евакуації:
Дії вдома: Зачиніть вікна, вимкніть світло, газ та електроприлади. Візьміть документи, гроші, телефон, воду та ліки.
Дії на роботі/в школі: Слухайте вказівки адміністрації, прямуйте чітко визначеними маршрутами евакуації.
Вітаю, дев'ятикласники! Сьогодні ми зануримося у світ кулінарного дизайну. Бутерброди давно перестали бути просто «скибкою хліба з маслом». Це справжнє мистецтво, де важливий кожен міліметр.
Конспект уроку: Технологія приготування канапе та види бутербродів
1. Класифікація бутербродів
Перш ніж перейти до вишуканих закусок, згадаємо основні види:
Відкриті: Класика (хліб + начинка зверху). Бувають простими (1 вид продукту) та складними.
Закриті (сендвічі): Начинка міститься між двома шматочками хліба.
Гарячі: Запікаються в духовці або мікрохвильовці до розплавлення сиру.
Закусочні (канапе): Мініатюрні шедеври «на один укус».
У добу бароко поряд з іншими видами мистецтва бурхливо розвивалася музика. У музичному мисленні відбувся знаменний перелом: поліфонічне багатоголосся змінилося гомофонно-гармонічним складом, що зумовило розквіт мистецтва імпровізації, вершинами якого зазвичай вважають творчість Й. С. Баха і Ґ. Ф. Генделя.
Зміни торкнулися й уявлень про церковну музику, за допомогою якої композитори прагнули розкрити складність душевних переживань людини. З’явилися твори, написані на релігійні тексти, але не призначені для обов’язкового виконання в церкві: кантата й ораторія.
Зросло значення світської музики: вона звучала при дворі, в салонах аристократів, у громадських театрах.
В інструментальній музиці теж зародилися нові жанри, наприклад, інструментальний концерт.
Скрипка, клавесин, орган поступово перетворилися на сольні інструменти.
Музика, написана для них, давала можливість проявити талант не тільки композитору, а й виконавцю.
Композитори XVII–XVIII ст. зазвичай не лише писали музику, а й віртуозно грали на інструментах та займалися педагогічною діяльністю.
Музичні інструменти бароко
Основним музичним інструментом доби бароко в духовній та камерній світській музиці став орган.
Значного поширення також набули клавесин, лютня, барокова гітара, колісна ліра, віола, барокова скрипка, віолончель, контрабас, а також дерев’яні духові
Вітаю, юні рятувальники! Я ваш вчитель курсу «Безпековий практикум». Сьогодні ми розберемо надважливу тему: як бути «супергероєм безпеки», коли поруч немає дорослих.
Ваша самостійність — це круто, але вона вимагає чіткого плану дій. Записуйте або запам’ятовуйте основні правила.
%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B6.png)
