Навчальна: ознайомити учнів із творчістю видатних митців українського походження, які здобули світове визнання; розкрити поняття "діалог культур" та "культурна дифузія".
Розвивальна: розвивати навички критичного мислення, вміння аналізувати художні твори та бачити взаємовплив різних національних традицій.
Виховна: виховувати почуття національної гордості, патріотизму та водночас повагу до світової культурної спадщини.
Чи замислювалися ви колись, як народжуються шедеври? Мистецтво не існує в вакуумі. Воно схоже на безперервну розмову, де один народ ділиться своїми кольорами, а інший — ритмами. Це і є діалог культур. Сьогодні ми подивимося на світову карту мистецтва крізь українську призму. Ми дізнаємося про людей, які мали українське коріння, вбирали наші традиції, але змінили мистецтво Франції, США та всього світу.
Вирушаймо в столицю Японії Токіо, аби дізнатися, як створюють аніме.
Сьогодні аніме — це багатомільярдна індустрія з відеоіграми, іграшками, кафе-колабораціями. В Японії налічують близько 200 аніме-студій.
Як створюють аніме? Продюсери обирають студію, де разом із режисерами, сценаристами обговорюють зміст фільму та особливості творчого процесу.
Над фільмом працює велика кількість художників-мультиплікаторів, які створюють зображення ключових фаз руху анімаційного героя на експозиційному аркуші. Спочатку фільм малюють у 2D-форматі: одна секунда анімації — від двох до 24-х зображень. У середньому для фільму потрібно створити близько 3000 зображень. Кожен епізод починається з розкадрування схематичного малюнка з послідовністю кадрів, у яких передається сюжет. Частина художників займається персонажами, інша — створює тло (часто — з використанням фотографії).
Toei Animation — аніме-студія, заснована 1956 року. Тут створюють багато аніме для телебачення, кінотеатрів і реклами. У музеї студії є гігантський сенсорний дисплей, на якому можна переглянути мініатюри кожного створеного аніме.
Toei Animation — аніме-студія
У музеї аніме-студії
Художник-мультиплікатор за роботою
Які ж вони — герої аніме? Що їм притаманно? Найхарактерніше — це очі: великі й виразні; позитивні, веселі, блискучі або похмурі й відчужені. Волосся героїв аніме спадає пасмами, має цікаву форму та колір.
Поради від майстра: щоб намалювати героя аніме, дотримуйся певної послідовності.
1. Зобрази контур голови — овал. Проведи посередині допоміжні вертикальну та горизонтальну лінії, щоб вони перетиналися.
2. Намалюй очі під горизонтальною лінією: вони мають бути великі — 1/4—1/5 висоти обличчя. Зобрази спочатку повіки, потім — півкола, а всередині — чорні зіниці. Зафарбуй навколо зіниць райдужну оболонку, залишивши трохи білого простору — це відблиски. Намалюй брови виразними дугами.
3. Зобрази на вертикальній лінії ніс та рот (приблизно посередині між носом та підборіддям).
4. Домалюй вуха. Верхні краї вух мають бути на одному рівні з горизонтальною межею посередині обличчя, а нижні краї — на рівні нижнього краю носа.
5. Намалюй волосся, самостійно обравши його довжину та форму зачіски.
Що ми вивчали на попередньому уроці? (Реалізм в образотворчому мистецтві).
Які основні принципи реалізму в живописі ви запам'ятали? (Правдиве відображення дійсності, звернення до повсякденних тем, типовість образів).
Як ви думаєте, чи можуть ці принципи знайти своє відображення у музиці? Яким чином?
"Музика, як і живопис, може відображати реальне життя, його події, характери людей, їхні емоції. Сьогодні ми дослідимо, як саме це відбувається у реалістичному стилі музичного мистецтва".
Що таке реалізм у музиці?
Пояснення поняття: Реалізм у музиці – це художній напрям, який прагне до правдивого, об'єктивного і всебічного відображення дійсності, життя людини та суспільства засобами музичної виразності.
Виникнення у середині ХІХ століття, паралельно з реалізмом в інших видах мистецтва.
Основна ідея – показати життя "як воно є", без прикрас та ідеалізації.
Що таке, на твою думку, мода? Розкажи, чи стежиш ти за модою і чи прагнеш модно одягатися.
Мода — нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культури.
У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом доволі коротких проміжків часу.
Словосполучення «одягатися за модою» почали вживати у XVII ст., коли французька придворна мода стала взірцем для всіх європейських країн. До слова, Париж і зараз називають столицею світової моди. Також відомими центрами моди є Мілан, Лондон, Нью-Йорк.
Мода миттєво відгукується на зміни в суспільному житті. Нові модні тенденції, які демонструють на подіумах, стають відомими широкому загалу завдяки інтернету, телебаченню та впливовим журналам мод, зокрема «Vogue», що виходить у двадцяти країнах світу. Інколи те, що спочатку викликає в більшості людей спротив, невдовзі стає модним і бажаним. Найчастіше зміна моди відбувається зі зміною сезону.
Чи відомо тобі, що лялькові театри різних країн мають власних улюблених театральних персонажів? Наприклад, в Італії улюбленим персонажем дітей є Пульчинелла (півник); французькі діти в захопленні від дерев’яного Полішинеля; у Великій Британії популярний непереможний Панч, який бореться з придворними, поліціянтами, офіцерами й катами і завжди перемагає. Улюбленець німецького народу — бешкетник Каспер. У Бельгії улюблений персонаж — лялька Вольтьє, у Голландії — Пікельґерінґ, у Чехії — Кашпарек, у Польщі — Копельняк.
За способом керування ляльками їх поділяють на три групи.
У театрі горішніх ляльок (рукавичних) актори керують ляльками знизу і приховані від глядачів ширмою. У театрі нижніх ляльок (маріонеток) актори керують ляльками згори за допомогою ниток, тростин чи дротів; такі актори приховані завісою. В театрі серединних ляльок персонаж або його окремі частини є елементами костюма актора/акторки (театри тіней, ростові ляльки).
У середині XIX ст. романтизм поступився місцем реалізму, який часто розглядають як його протилежність, як мистецтво «втрачених ілюзій». Романтики намагалися створити нову, прекрасну реальність, а реалісти — правдиву. Вони відображували життя у справжніх образах, а не у вигаданих, що виникли в уяві митця.
Розвивався реалізм у різних країнах не одночасно і набував різноманітних форм. Нерідко митці починали свій творчий шлях як романтики, а згодом переходили на позиції реалізму. У цей період у мистецтві спостерігають одночасне існування класицистичних, романтичних і реалістичних тенденцій. Усі ці стилі тяжіли до вищих орієнтирів краси, але обирали різні шляхи її досягнення. Своєрідне взаємне переплетення стилів завжди відбувалося в мистецтві й особливо в кожну перехідну добу.
Реалістичний напрям, як і попередні стилі, виявився в різних мистецьких галузях — літературі (романи й повісті Ч. Діккенса, О. Бальзака, М. Гоголя, Л. Толстого), живописі (картини Г. Курбе, І. Рєпіна), музиці (опери Дж. Верді, М. Мусоргського), театрі (М. Щепкін, М. Заньковецька). Реалізм був представлений багатьма національними і авторськими варіантами стилю. Проте всім їм була властива достовірність у відтворенні дійсності. Показовою є поява творів, що містять не лише правдивість, а й сатиру.
• У якій країні, на твою думку, можна поринути в розмаїтий світ танцювальних ритмів?
Звісно, це Бразилія, де, за 40 днів до Великодня відбувається масове народне свято — карнавал. Започатковане воно 1840 року, коли на вулицях Ріо вперше пройшов бал-маскарад. Із кожним роком святкова хода ставала яскравішою, багатшою. Карнавал — це особливе буяння барв, красиві костюми, талановиті танцюристи, які проходять вулицями Ріо, рухаючись в ритмі самби.
Яке ваше ставлення до реклами? Яка реклама мала на вас найбільший вплив? Поясніть чому.
Реклама стала нині частиною повсякдення, без неї важко уявити сучасне життя. Вона створює віртуальний світ і залучає до нього споживача, формуючи його інтереси й потреби. Реклама багатофункціональна: вона має економічний, соціальний, політичний, культурний, просвітницький, психологічний, естетичний вплив на суспільство.
Пригадай, що таке дизайн. Що роблять дизайнери та з яким видом діяльності він пов'язаний? Дизайнери займаються проєктуванням предметного світу, який нас оточує. Вони проєктують побутову техніку, одяг, взуття, інтер’єр, ландшафт тощо. Дізнаємось більше про дизайн.
Наприкінці XVIII століття в Німеччині, Великій Британії та Франції виник новий ідейний рух у літературі й мистецтві — романтизм. Згодом він поширився в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX століття охопив інші країни Європи, Північної та Південної Америки.
Назва течії «романтизм» виникла від співзвучних слів різних мов: romantisme (Франція), romance (Іспанія), romantic (Англія). Характерними ознаками романтизму є відмова від суворої нормативності в художній творчості, заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, акцент на почуттях та внутрішніх переживаннях людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу», наявність провідних мотивів самотності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності; історизм творів і захоплення фольклором.
К.Д. Фрідріх. «Мандрівник над морем туману». 1818 р.
Романтизм (фр. romantisme) — напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Його представники боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та її почуття і використовували у своїй творчості історичні та народно-поетичні теми.
Філософську базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шеллінг. Романтизм призвів до формування романтичного світогляду та романтичного стилю в усіх видах мистецтва, надав митцям можливості для прояву творчості, став поштовхом для розвитку історичної та філологічної наук, звільнив літературу від обов’язкових правил трьох єдностей і зумовив виникнення нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ СТИЛЮ РОМАНТИЗМ:
Характерні риси стилю романтизм:
синтез видів та жанрів мистецтва;
відмова від суворих норм і правил у художній творчості;
створення передумов для прояву індивідуальності, втілення ідеалу митця;
тяжіння до символіки, демонстративної умовності форми;
центр художньої системи — особистість, головний конфлікт особистості й суспільства;