Художника, який створює театральні декорації, називають декоратором.
Театр (у перекладі з грецьк. — «місце видовищ») — вид видовищного мистецтва.
Театр виник дуже давно. Зараз існують різні театри — театри опери та балету, драматичні, комедійні, лялькові, музичної комедії, юного глядача… А в епоху Давньої Греції існував лише один вид театру, витоком якого було народне святкування на честь бога родючості Діоніса.
Як же виглядав той давній театр?
На відкритому майданчику грає всього двоє-троє акторів. Але на очах у публіки вони втілюють різноманітних персонажів театрального дійства. Для цього художники старовинного театру готували дуже виразні маски з глини, завдяки яким актор перетворювався на певного героя — доброго або злого, веселого або сумного, молодого або похилого віку.
Створення костюмів та масок — це робота художника в театрі з найдавніших часів.
Діяльність сучасного театрального художника більш різноманітна — створення театрального макета декорацій, самих декорацій, робота з гримом, створення костюмів, зачісок, добирання реквізиту. Усе це необхідне для сучасної вистави і є театрально-декораційним мистецтвом.
Театрально-декораційне мистецтво — сукупність видів та засобів мистецтва (малярства, скульптури, архітектури, декорацій, костюмів, освітлення, сценічної техніки та ін.), що допомагають створювати зоровий образ вистави, розкривати її зміст, виражати та посилювати емоційний вплив на глядача.
Часто у театрі можна почути таке словосполучення — «сценічний простір». Що ж таке сценічний простір і якими є його складові? Його основними складовими є завіса та декорації (задник, куліси та ін.).
Що перше бачать глядачі у залі театру? Звісно завісу. Дивлячись на неї, можна зрозуміти, про що йтиметься у виставі, але іноді й ні. Завіса нібито захищає сцену та весь сценічний простір, зберігаючи таємницю майбутнього дійства.
Але щойно пролунає останній дзвоник і в залі згасне світло, відсувається завіса, запрошуючи нас до чарівного світу вистави.
