5 клас НУШ. Мистецтво (Образотворче мистецтво) Із витоків народного мистецтва. Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво.

 Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво. Видовий поділ. Композиція, символ, стилізація як засоби виразності ДПМ. в   

Творчість Л. Лістунової. Килими | Зроблено в Україні

Технології 5 клас. рРоект: Панно «Осіння флора» (аплікація)

 

🍂 Тема уроку

Застосування природних матеріалів. Панно «Осіння флора» (аплікація)

Діти, сьогодні ми поговоримо про матеріали, які дарує нам сама природа, і навчимося перетворювати їх на красиві декоративні вироби.

🌿 Що таке природні матеріали?

Природні матеріали — це матеріали, які людина отримує безпосередньо з природи або використовує після нескладної підготовки.

Наприклад:

🍁 сухе листя
🌰 жолуді
🌰 каштани
🌿 гілочки
🌾 сухі трави та колоски
🌻 насіння
🌲 шишки
🌸 засушені квіти

Панно з природних матеріалів: більше 30 ідей для творчості

Природа дає нам величезну кількість матеріалів для творчості. Треба лише помітити їхню красу та правильно використати.

🍂 Чому саме осінь?

Осінь — надзвичайно багата на природний матеріал.

Листочки мають різні:

• форми — круглі, видовжені, зубчасті;
• кольори — жовті, золотисті, помаранчеві, червоні, коричневі;
• розміри — від маленьких до великих.

Тому сьогодні ми спробуємо створити панно «Осіння флора».

🎨 Що таке панно?

Панно — це декоративна композиція, яку створюють для оздоблення приміщення.

А аплікація — це техніка створення зображення шляхом наклеювання або закріплення окремих елементів на основу.

Отже, наше завдання — зібрати природні матеріали в красиву композицію та створити декоративне панно.

🌻 Що можна зобразити?

Уявіть, що ваш листочок — це не просто листочок.

Технології 6 клас. Проект "Ізонитка"

🧵 Тема уроку

«Ізонитка — як вид декоративно-ужиткового мистецтва»

Діти, сьогодні ми познайомимося з незвичайною технікою, у якій звичайні нитки перетворюються на красиві орнаменти та картини. Ця техніка називається ізонитка.

🌟 Що таке ізонитка?

Ізонитка — це техніка створення зображень за допомогою ниток, які закріплюють на картоні або іншій основі через спеціально зроблені отвори.

Ізонитку ще називають нитяною графікою або ниткографією.

На перший погляд здається, що створити такий малюнок дуже складно. Але насправді секрет полягає у правильному розташуванні отворів та послідовному проведенні нитки.

🧶 Що потрібно для роботи?

Для створення виробу в техніці ізонитки нам знадобляться:

• картон або щільний папір;
• кольорові нитки;
• голка;
• ножиці;
• олівець;
• лінійка;
• шаблон або схема;
• клей — за потреби для закріплення кінців нитки.

📐 На чому ґрунтується ізонитка?

9 клас Мистецтво. Імпресіонізм у мистецтві

Тема: Імпресіонізм у мистецтві

Презентація: Мінливість вражень імпресіоністів

Відео:

Живопис: Живопис Клода Моне / Claude Monet Paintings

Музика: Дебюссі Дівчина з волоссям кольору льону

Дебюссі Місячне світло

Ра
вель Гра води

Імпресіонізм у мистецтві

8 клас. Мистецтво НУШ. АНТИЧНА КУЛЬТУРА (3 частина)

 АНТИЧНИЙ ТЕАТР

 У давньогрецькому суспільстві театр вважали справою державної ваги, усвідомлюючи величезну силу його впливу на розум і душу людини.

Розквіт античного театру припадає на V ст. до н. е. Саме в той час творили видатні поети-драматурги — Есхіл, Софокл та Евріпід. Персонажі їхніх трагедій, написаних на основі давньогрецьких міфів, — Едіп, Антигона, Прометей — стали вічними образами світового сценічного мистецтва. До наших днів дійшли також комедії Арістофана.

Перша будівля театру — театр Діоніса — з’явилася наприкінці VI ст. до н. е. в Афінах. Афінський театр міг умістити до 30 тисяч глядачів. У добу античності театри мала більшість великих міст.

Схема давньогрецького театру

МОДА АНТИЧНОСТІ

Визначальною рисою античної моди було те, що одяг не кроїли і не зшивали: тканину призбирували вертикальними складками, вигідно підкреслюючи природні лінії тіла, і скріплювали застібками. Найбільшого поширення набув хітон — подібний на сорочку одяг, скріплений на плечах і підв’язаний поясом. Короткі хітони носили простолюдини, воїни і молодь, а довгі — жінки, люди похилого віку й аристократи. Тканини виготовляли з овечої шерсті та льону і прикрашали вишивкою, каймою. Важливе значення мав колір: у біле вдягалася лише аристократія, а серед інших прошарків населення були популярними зелений, сірий та коричневий кольори. Поверх хітона аристократи носили фарос — плащ із дорогого єгипетського полотна красивого пурпурового кольору. Сандалії з переплетених ремінців на шкіряній підошві взували для виходу на вулицю, а вдома і багаті, і бідні ходили босі.

Гермес у петасі. Фрагмент вазопису. 480-470 рр. до н. е.

Коринфські піксиди з рум’янами та білилами. V ст. до н. е.

В епоху класики з’явився новий вид верхнього одягу — хламіс, який використовували для верхової їзди та під час подорожей. У негоду і для захисту від сонця до такого плаща надягали капелюх із повсті, шкіри або соломи — петас.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Важливе місце в житті еллінів займала музика. Вона звучала під час весіль, війн, похоронів, була невід’ємною частиною релігійних свят і театральних вистав. У ті часи існували спеціальні колегії (об’єднання) співаків, музикантів, танцюристів. Поширеними музичними інструментами були щипкові: ліра та її різновиди — формінга, кіфара; духові: авлос, флейта Пана; ударні: тимпан, кимвал. До наших днів давньогрецька музика дійшла лише у вигляді невеликих фрагментів нотних записів, виконаних грецькими і фінікійськими літерами. Це — музика до пісні з драми «Орест» Евріпіда і два гімни, присвячені Аполлону (138 і 128 рр. до н. е.).

Вазописець Брігос. «Гравець на авлосі». Фрагмент розпису кіліка. Бл. 490 р. до н. е.

Вазописець Пелей. «Муза Терпсихора грає на арфі». Фрагмент розпису амфори. Бл. 450-420 рр. до н. е.

8 клас. Мистецтво НУШ. АНТИЧНА КУЛЬТУРА (2 частина)

 

Значну частку культурної спадщини античності складає скульптура. Статуї та рельєфи із зображенням богів, героїв і переможців Олімпійських ігор прикрашали храми, палаци, міські майдани. На жаль, чимало високохудожніх творів скульптури Стародавньої Греції були знищені. До нашого часу дійшли переважно мармурові копії, виготовлені римлянами з грецьких оригіналів, однак вони дають нам можливість судити про майстерність не лише давньоримських, але й давньогрецьких скульпторів.

Презентація на тему: Скульптура Класичної Греції

Це куроси — статуї оголених атлетів чи богів та кори — жіночі фігури в одязі. 

Вони вирізняються статикою, симетричністю, скованістю поз: руки витягнуті вздовж тіла, одна нога трохи попереду іншої, лише куточки вуст трохи підняті в усмішці.

Найвищого розквіту грецька скульптура, як і мистецтво загалом, досягла в епоху класики й добу еллінізму. На ці періоди припадає злет творчості видатних майстрів Фідія, Мірона, Поліклета (V ст. до н. е.) та Скопаса, Праксителя, Лісіппа (IV ст. до н. е.). Вони оспівували прекрасне тіло людини як ідеал фізичної та духовної досконалості.

Хрисоелефантинна скульптура — твори античного мистецтва, виконані з пластинок слонової кістки та золота.

Відомими хрисоелефантинними статуями були роботи Фідія: Афіна Парфенос для Парфенона і Зевс для храму в Олімпії.

Фідій. «Зевс Олімпійський». V ст. до н. е. Малюнок-реконструкція (14 метрів)

Афіна Варвакіон — зменшена римська копія Афіни Парфенов. Ill ст. до н. е. Мармур

Фігура богині стояла в головному залі Парфенона і була невимовно прекрасна. Скульптор працював над нею дев’ять років. У висоту статуя сягала близько 12 м. 

Харес. «Колос Родоський». Ill ст. до н. е. Малюнок-реконструкція

 Над статуєю майже дванадцять років трудився учень Лісіппа Харес. 

Ідеалізм та натуралізм шедеврів античної скульптури

Статуя «Дискобол» — перша класична скульптура, що зображує людину в русі.

Мірон. «Дискобол». V ст. до н. е. Римська копія. Мармур

Афродіта Мілоська. II ст. до н. е. Мармур

Агесандр, Афінодор, Полідор. «Лаокоон та його сини». І ст. до н. е. Римська копія. Мармур

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

У вазописі виділяють чотири основні стилі: геометричний, орієнталізуючий, чорнофігурний та червонофігурний.

Геометричний стиль виник в Афінах у IX ст. до н. е. і являв собою поєднання в розписі геометричних елементів. На вазах такий орнамент зазвичай розташовували смугами й наносили темно-коричневим лаком по жовтому тлу глини.

Для орієнталізуючого стилю, що набув значного поширення в VII ст. до н. е., характерні запозичені з Близького Сходу мотиви із зображеннями грифів, сфінксів і левів, причому будь-який вільний проміжок заповнювався малюнком. Основним центром виготовлення кераміки в цьому стилі був Коринф.

Чорнофігурний стиль — один з основних у декоруванні античних ваз. Чорні фігури та орнаменти чіткими силуетами вирізнялися на природному червоному тлі глини. Для передачі дрібних деталей чорну фарбу зішкрябували до кольору поверхні. Основними центрами цього стилю був спочатку Коринф, потім — Афіни, а особливої популярності він набув близько VI ст. до н. е. (хоча існують зразки, датовані II ст. до н. е.).

Червонофігурний стиль з’явився приблизно в 530 р. до н. е. в Афінах і проіснував до кінця III ст. до н. е. Художники почали зафарбовувати чорним кольором тло, залишаючи фігури в кольорі самого виробу й домальовуючи деталі.

Чорнофігурна амфора «Геракл і Геріон». Бл. 550—540 рр. до н. е.

Червонофігурний вазопис «Юнак із жертовною чашею». Бл. 480 р. до н. е.

6 клас. Мистецтво НУШ (Образотворче мистецтво) Палітра жанрів мистецтва.

Палітра жанрів мистецтва. Сприймання: Відеоролик «Ниткографія. Малювання нитками (ниткопис)». 

Виконання творчої асоціативної роботи «Моя фантазія» в техніці ниткографії.