Бароко і рококо в українському мистецтві
У другій половині XVII — першій половині XVIII ст. мистецтво бароко проявило себе в усіх сферах культури нашої країни і невдовзі стало відоме всьому світові як українське бароко (нерідко його називають козацьким, хоча деякі дослідники заперечують цю назву). Козацтво, будучи носієм нових художніх смаків і замовником багатьох мистецьких творів, водночас виступало як творець самобутніх художніх цінностей, до яких належать козацькі думи, пісні, танці, літописи, ікони, церкви тощо.
Українське бароко розвивалося як синтез характерних особливостей європейського бароко та народної культури.
Українське, або козацьке бароко — назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. і виник унаслідок поєднання місцевих культурних традицій і характерних рис європейського бароко.
АРХІТЕКТУРА
Національні риси українського бароко найбільше проявилися у храмовій архітектурі, яка відігравала тоді домінуючу роль у мистецтві та залишила значну кількість характерних зразків цього стилю в різних регіонах України.
У той час зародилася українська національна архітектурна школа, що дала світові талановитих майстрів: І. Григоровича-Барського, С. Ковніра, І. Зарудного.
Оригінальний варіант барокової архітектури, який власне і називають козацьким бароко, сформувався на Слобожанщині. У спорудах Правобережної України переважало західноєвропейське бароко, але й тут найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор Святого Юра у Львові). Велике значення мала побудова на українських землях храмів за проектами Ф.Б. Растреллі (Андріївська церква в Києві).
Продовженням бароко став запозичений у Франції і творчо видозмінений стиль рококо. У цьому стилі перебудовано Київську академію, дзвіниці Києво-Печерської лаври, Софійського собору та головної церкви в Почаєві.
Шедеври української барокової архітектури
Перш ніж ознайомитися із шедеврами українського зодчества XVII—XVIII ст., пригадаймо характерні риси барокової архітектури: випуклі, увігнуті, криволінійні фасади, різноманітні арки, примхливі сходи, багатий декор — ліпнина, різьба, карбування, інкрустування, позолота. Архітектура цього стилю нехтувала симетрією у композиції, відкривала нові просторові рішення, набуваючи пластики та динамізму.
Барокова церква Святого Андрія (Андріївська) в Києві — діючий храм Української автокефальної православної церкви.
Храм був збудований за проектом архітектора Ф.Б. Растреллі на Андріївській горі.
Однокупольна церква з п’ятиглавим завершенням у плані має форму хреста. На діагональних осях будівлі розміщені декоративні вежі на масивних стовпах. Зовні вони прикрашені колонами з капітелями коринфського ордера.
З боку вулиці до храму ведуть круті чавунні сходи. Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається чудова панорама Подолу і Дніпра.
Ф.Б. Растреллі. Андріївська церква. 1747-1762 рр. Київ
