9 клас. Трудове навчання. (Технології ) Проєкт 2: "Технологія приготування легких закусок". Тема уроку: Технології формування та оздоблення канапе. Вимоги до якості.

 

1. Що таке канапе? (Короткий лікнеп)

Канапе — це маленькі закусочні бутерброди масою 10–30 г, завтовшки приблизно 0,5–1 см. Головна особливість: їх не відкушують частинами, а з'їдають цілими.

2. Основи технології

Щоб канапе не розвалилося і виглядало професійно, дотримуємося таких правил:

• Основа: Підсушений у тостері або обсмажений на маслі хліб (крутони), крекери, скибочки овочів (огірок, кабачок).

• Поєднання: Використовуємо правило контрасту (м’яке + хрустке, солоне + солодке/кисле).

• Фіксація: Шпажка повинна проходити крізь усі шари вертикально, скріплюючи конструкцію від верхівки до основи.

3. Вимоги до якості

Перед тим як подавати страву «клієнту» (або вчителю), перевірте її за цими критеріями:

1. Зовнішній вигляд: Форма всіх виробів в одному виді має бути однаковою (квадрати, круги, ромби).

2. Свіжість: Продукти не мають бути завітреними.

3. Смак: Відповідає набору інгредієнтів, без сторонніх запахів.

4. Колір: Яскравий, апетитно поєднаний (червоний томат + зелень + білий сир).

Практична робота №2

Завдання: Приготувати 2–3 види канапе, приділивши особливу увагу естетиці.

6 клас. Мистецтво НУШ (Образотворче мистецтво). Світ у звуках і барвах.

Джо Дассена "Les Champs-Élysées") 

• Пригадай, які види пейзажу ти знаєш.

Мистецькі шляхи знову ведуть нас у Францію. Цього разу мета нашої подорожі — ознайомлення з творчістю видатних майстрів пейзажного живопису.

У Франції XVII століття особливо популярними були картини творців героїчного пейзажу Ніколи Пуссена та Клода Лоррена.

Пейзажі Н. Пуссена населені міфологічними героями, що відображено навіть у назвах творів. Картини митця вирізняються врівноваженою композицією, чіткістю малюнка, багатством образів та радісними, світлими барвами.

Для полотен К. Лоррена характерні витончений колорит і віртуозно побудована перспектива. Фігури персонажів на передньому плані видаються майже непомітними порівняно з величними деревами, гірськими схилами, морською гладінню, на якій ніжними відблисками грає світло.

Серед пейзажистів XVIII століття варто виділити творчість Франсуа Буше. Картинам Ф. Буше притаманні вишукані форми, ліричний колорит, гармонійне поєднання фігур людей та пейзажу.

Н. Пуссен. Пейзаж з Поліфемом

9 клас. Мистецтво. Стилі кіно

Ознайомтесь з матеріалами урокУ

 Мистецькі стилі й течії виникли у кіномистецтві ХХ ст.

Стилі кіно — це унікальні візуальні, технічні та художні прийоми (зйомка, монтаж, звук, атмосфера), що формують впізнаваний почерк режисера або напрямку. Основні стилі включають класичний голлівудський стиль, авангард, експресіонізм, неореалізм, нуар, імпресіонізм, сюрреалізм, абстракціонізм та постмодернізм. 

Основні кінематографічні стилі та напрями:

• Експресіонізм (Німецький експресіонізм): Характеризується гротескними формами, контрастним освітленням, викривленою реальністю для передачі внутрішнього стану героя (наприклад, «Кабінет доктора Калігарі»).
• Нуар (Film Noir): Похмура атмосфера, детективний сюжет, тіні, цинічні герої, характерні для американського кіно 1940-50-х років
  .
Неореалізм (Італійський неореалізм): Простота, зйомки на вулицях, непрофесійні актори, акцент на соціальних проблемах реального життя.
Французька нова хвиля: Експерименти з монтажем, ручна камера, імпровізація, авторське бачення.
Авангард: Пошук нових форм, відмова від сюжетності, абстракціонізм, сюрреалістичні образи (наприклад, «Андалузький пес»).
Постмодернізм: Гра з жанрами, цитування, іронія, руйнування стереотипів.
Авторське кіно (Арт-хаус): Кіно, де режисер є творцем власного унікального стилю, не орієнтованого на масового глядача. 

Стиль не слід плутати з жанрами (комедія, бойовик, драма, жахи), які визначають зміст та тематику фільму. Стиль — це як розповідається історія, а жанр — що розповідається. 

У 20-30-х роках у Франції на противагу комерційному кінематографу виникають напрями авангарду.

Імпресіонізм — розвивався під впливом однойменного стилю живопису. Кіноімпресіоністи активно знімали не лише в павільйоні, а й на пленері. Такий недолік німого кіно, як відсутність звуку, перетворювався режисерами на перевагу.

"Лихоманка" режисер Луіс Деллюк

"Донька Води" Жан Ренуар

1 клас. Мистецтво НУШ (образотворче мистецтво) Балет, театральний костюм. Ескіз (повторення).

 

Образ балерин в образотворчому мистецтві. Малювання ескізів костюмів для виконавців балету (фломастери, олівці)

5 клас. Мистецтво НУШ. (образотворче мистецтво). Народні майстри та майстрині. Мотиви українського фольклору в картинах. Стилізація форми. Тотем.

Пригадай, що таке стилізація форми і яку роль вона відіграє в образотворчому мистецтві.

Ще в сиву давнину улюбленою темою в мистецтві було зображення тваринного й рослинного світу. За віруваннями первісних людей, кожне плем’я мало свого предка, якого називало тотемом.

Тотем (з мови індіанців північноамериканського племені оджибве «ототем» — його рід) — родовий знак племені: певна тварина або рослина, з якою ототожнює себе рід або плем’я.

Тотем

8 клас. Мистецтво. Стиль рококо

Перевірка знань ТЕСТ 

У XVIII ст. у Франції сформувався новий художній стиль — рококо. Його виникнення зумовила трансформація бароко, що втрачало на той час деякі характерні риси, а також поширення серед творчої інтелігенції та аристократії віянь скептицизму й вільнодумства. Рококо, на відміну від бароко, тяжіло до мініатюрних, невибагливих форм, уникало контрастів, прагнучи гармонійної колористики та елегійної тональності. Мистецтво цього стилю відзначається легкими, ніжними та витонченими формами.

Рококо (буквально — декоративна раковина, мушля, рокайль) — стиль у мистецтві XVIII століття, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму.

У добу рококо високого розвитку досягли декоративні ремесла, зокрема ткацтво, ювелірство, кераміка, різьба по дереву, художня обробка металу.

Особливої популярності серед знаті набула косметика — білила, пудра, рум’яна, чорна фарба (сурма) для брів, мушки, які у великій кількості використовували як жінки, так і чоловіки.

У живописі рококо переважали зображення свят і театральних вистав, закоханих пар, міфологічних персонажів, штучних та природних пейзажів, сцен дозвілля шляхетних дам і кавалерів.

Ф. Хейман. «Мінлива молодість танцює під музику каліки». Бл. 1735 р.

Не втратив своїх позицій і портретний жанр. На картинах того часу люди підкреслено усміхнені, люб’язні, витончені, але досить часто це була маска, що приховувала справжні почуття та емоції.

Ф. Буше. «Портрет мадам де Помпадур». 1756 р.

Характерні риси мистецтва рококо:

• вишуканість, елегантність, демонстративна розкіш;
• перевага асиметрії, декоративності, театралізації;
• занурення у світ мрій і фантазій.

7 клас . Мистецтво НУШ (образотворче мистецтво) Історія легенд.

 Історія легенд            

Ландшафтна архітектура, характерні риси, шедеври ландшафтної архітектури.