9 клас Мистецтво. Імпресіонізм у мистецтві

Тема: Імпресіонізм у мистецтві

Презентація: Мінливість вражень імпресіоністів

Відео:

Живопис: Живопис Клода Моне / Claude Monet Paintings

Музика: Дебюссі Дівчина з волоссям кольору льону

Дебюссі Місячне світло

Ра
вель Гра води

Імпресіонізм у мистецтві

8 клас. Мистецтво НУШ. АНТИЧНА КУЛЬТУРА (3 частина)

 АНТИЧНИЙ ТЕАТР

 У давньогрецькому суспільстві театр вважали справою державної ваги, усвідомлюючи величезну силу його впливу на розум і душу людини.

Розквіт античного театру припадає на V ст. до н. е. Саме в той час творили видатні поети-драматурги — Есхіл, Софокл та Евріпід. Персонажі їхніх трагедій, написаних на основі давньогрецьких міфів, — Едіп, Антигона, Прометей — стали вічними образами світового сценічного мистецтва. До наших днів дійшли також комедії Арістофана.

Перша будівля театру — театр Діоніса — з’явилася наприкінці VI ст. до н. е. в Афінах. Афінський театр міг умістити до 30 тисяч глядачів. У добу античності театри мала більшість великих міст.

Схема давньогрецького театру

МОДА АНТИЧНОСТІ

Визначальною рисою античної моди було те, що одяг не кроїли і не зшивали: тканину призбирували вертикальними складками, вигідно підкреслюючи природні лінії тіла, і скріплювали застібками. Найбільшого поширення набув хітон — подібний на сорочку одяг, скріплений на плечах і підв’язаний поясом. Короткі хітони носили простолюдини, воїни і молодь, а довгі — жінки, люди похилого віку й аристократи. Тканини виготовляли з овечої шерсті та льону і прикрашали вишивкою, каймою. Важливе значення мав колір: у біле вдягалася лише аристократія, а серед інших прошарків населення були популярними зелений, сірий та коричневий кольори. Поверх хітона аристократи носили фарос — плащ із дорогого єгипетського полотна красивого пурпурового кольору. Сандалії з переплетених ремінців на шкіряній підошві взували для виходу на вулицю, а вдома і багаті, і бідні ходили босі.

Гермес у петасі. Фрагмент вазопису. 480-470 рр. до н. е.

Коринфські піксиди з рум’янами та білилами. V ст. до н. е.

В епоху класики з’явився новий вид верхнього одягу — хламіс, який використовували для верхової їзди та під час подорожей. У негоду і для захисту від сонця до такого плаща надягали капелюх із повсті, шкіри або соломи — петас.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Важливе місце в житті еллінів займала музика. Вона звучала під час весіль, війн, похоронів, була невід’ємною частиною релігійних свят і театральних вистав. У ті часи існували спеціальні колегії (об’єднання) співаків, музикантів, танцюристів. Поширеними музичними інструментами були щипкові: ліра та її різновиди — формінга, кіфара; духові: авлос, флейта Пана; ударні: тимпан, кимвал. До наших днів давньогрецька музика дійшла лише у вигляді невеликих фрагментів нотних записів, виконаних грецькими і фінікійськими літерами. Це — музика до пісні з драми «Орест» Евріпіда і два гімни, присвячені Аполлону (138 і 128 рр. до н. е.).

Вазописець Брігос. «Гравець на авлосі». Фрагмент розпису кіліка. Бл. 490 р. до н. е.

Вазописець Пелей. «Муза Терпсихора грає на арфі». Фрагмент розпису амфори. Бл. 450-420 рр. до н. е.

8 клас. Мистецтво НУШ. АНТИЧНА КУЛЬТУРА (2 частина)

 

Значну частку культурної спадщини античності складає скульптура. Статуї та рельєфи із зображенням богів, героїв і переможців Олімпійських ігор прикрашали храми, палаци, міські майдани. На жаль, чимало високохудожніх творів скульптури Стародавньої Греції були знищені. До нашого часу дійшли переважно мармурові копії, виготовлені римлянами з грецьких оригіналів, однак вони дають нам можливість судити про майстерність не лише давньоримських, але й давньогрецьких скульпторів.

Презентація на тему: Скульптура Класичної Греції

Це куроси — статуї оголених атлетів чи богів та кори — жіночі фігури в одязі. 

Вони вирізняються статикою, симетричністю, скованістю поз: руки витягнуті вздовж тіла, одна нога трохи попереду іншої, лише куточки вуст трохи підняті в усмішці.

Найвищого розквіту грецька скульптура, як і мистецтво загалом, досягла в епоху класики й добу еллінізму. На ці періоди припадає злет творчості видатних майстрів Фідія, Мірона, Поліклета (V ст. до н. е.) та Скопаса, Праксителя, Лісіппа (IV ст. до н. е.). Вони оспівували прекрасне тіло людини як ідеал фізичної та духовної досконалості.

Хрисоелефантинна скульптура — твори античного мистецтва, виконані з пластинок слонової кістки та золота.

Відомими хрисоелефантинними статуями були роботи Фідія: Афіна Парфенос для Парфенона і Зевс для храму в Олімпії.

Фідій. «Зевс Олімпійський». V ст. до н. е. Малюнок-реконструкція (14 метрів)

Афіна Варвакіон — зменшена римська копія Афіни Парфенов. Ill ст. до н. е. Мармур

Фігура богині стояла в головному залі Парфенона і була невимовно прекрасна. Скульптор працював над нею дев’ять років. У висоту статуя сягала близько 12 м. 

Харес. «Колос Родоський». Ill ст. до н. е. Малюнок-реконструкція

 Над статуєю майже дванадцять років трудився учень Лісіппа Харес. 

Ідеалізм та натуралізм шедеврів античної скульптури

Статуя «Дискобол» — перша класична скульптура, що зображує людину в русі.

Мірон. «Дискобол». V ст. до н. е. Римська копія. Мармур

Афродіта Мілоська. II ст. до н. е. Мармур

Агесандр, Афінодор, Полідор. «Лаокоон та його сини». І ст. до н. е. Римська копія. Мармур

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

У вазописі виділяють чотири основні стилі: геометричний, орієнталізуючий, чорнофігурний та червонофігурний.

Геометричний стиль виник в Афінах у IX ст. до н. е. і являв собою поєднання в розписі геометричних елементів. На вазах такий орнамент зазвичай розташовували смугами й наносили темно-коричневим лаком по жовтому тлу глини.

Для орієнталізуючого стилю, що набув значного поширення в VII ст. до н. е., характерні запозичені з Близького Сходу мотиви із зображеннями грифів, сфінксів і левів, причому будь-який вільний проміжок заповнювався малюнком. Основним центром виготовлення кераміки в цьому стилі був Коринф.

Чорнофігурний стиль — один з основних у декоруванні античних ваз. Чорні фігури та орнаменти чіткими силуетами вирізнялися на природному червоному тлі глини. Для передачі дрібних деталей чорну фарбу зішкрябували до кольору поверхні. Основними центрами цього стилю був спочатку Коринф, потім — Афіни, а особливої популярності він набув близько VI ст. до н. е. (хоча існують зразки, датовані II ст. до н. е.).

Червонофігурний стиль з’явився приблизно в 530 р. до н. е. в Афінах і проіснував до кінця III ст. до н. е. Художники почали зафарбовувати чорним кольором тло, залишаючи фігури в кольорі самого виробу й домальовуючи деталі.

Чорнофігурна амфора «Геракл і Геріон». Бл. 550—540 рр. до н. е.

Червонофігурний вазопис «Юнак із жертовною чашею». Бл. 480 р. до н. е.

6 клас. Мистецтво НУШ (Образотворче мистецтво) Палітра жанрів мистецтва.

Палітра жанрів мистецтва. Сприймання: Відеоролик «Ниткографія. Малювання нитками (ниткопис)». 

Виконання творчої асоціативної роботи «Моя фантазія» в техніці ниткографії.

4 клас. Мистецтво НУШ. Милуємося красою землі.

 Милуємося красою землі.

Інструктаж з безпеки життєдіяльності. 

Пейзаж. 

Творча робота: Створення композиції «Смачний урожай» (акварель) 

7 клас. Мистецтво НУШ. Мистецтво рідного краю

Україна – частина Європи. Вплив європейського мистецтва на розвиток українського мистецтва. Збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства. Українське декоративно-ужиткове народне мистецтво рідного краю, традиції, видатні митці рідного краю. ЮНЕСКО - Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культур. Поняття панно.

Творча робота: створення колективного панно «Мій рідний мистецький край» Техніка виконання змішана.

5 клас. Мистецтво НУШ. Розмаїта палітра музичного та образотворчого мистецтва

Види образотворчого мистецтва. Форма.

 Природа як джерело натхнення митця. 

Природа є нескінченним джерелом натхнення для художників. Вони вловлюють її магію, кольори, текстури та переносять на полотно. Картини, натхненні природою, можуть додати вашому інтер'єру особливу глибину та емоційну силу.

Буде цікаво! Переглянь.