Історія розвитку побутового жанру
Побутовий жанр у мистецтві зародився дуже давно. Про це свідчать сцени полювання, виконані первісними художниками в печерах, епізоди звичного життя на стінописах поховальних камер у Стародавньому Єгипті, сюжетні замальовки на античних фресках та мозаїках.
Побутові сцени в давньоєгипетському мистецтві
Фрески на стіні житлового будинку в Помпеях. І ст.
В епоху Ренесансу на побутових картинах зображували весілля, бенкети, зазвичай ідеалізуючи сюжет і насичуючи його символізмом.
В італійському мистецтві побутовий жанр довгий час не відокремлювали від релігійного. І тільки в XVII столітті художники змогли відобразити життя таким, яким воно є: картини праці селян, буденні справи, ігри дітей тощо.
Побутовий жанр є джерелом знань про життя людей різних епох та різних соціальних станів; це своєрідний літопис традицій і звичаїв.
Дієго Веласкес — славетний живописець XVII ст., доробок якого складають переважно портрети й жанрові полотна.
Адріан ван Остаде — нідерландський художник та гравер, майстер селянського побутового жанру. Його твори зі сценами життя простих людей вирізняються добродушним гумором і поетичністю.
Ще один нідерландський художник Ян Стен теж належить до типових представників жанрового малярства XVII ст.
У XVIII столітті в творчості А. Ватто, Ф. Буше, Ф. Гоя та інших теж чимало картин побутової тематики.
У XIX столітті А. Руссо, Е. Мане, П. Гоген створили картини, присвячені соціальним проблемам. У XX столітті побутовий жанр набув найвищого розквіту в живописі та графіці.
Об’єднайтесь у чотири групи. Розгляньте твори побутового жанру, написані в різні часи. Який настрій викликає кожна картина? Які кольори й відтінки переважають? Якими засобами митці досягли виразності своїх творів?
П. Гоген. Нічне кафе в Арлі
.png)
.png)
.png){kind=link}
