Музичне мистецтво
Музика Ренесансу, як і все мистецтво цієї епохи, характеризуєтсявідновленням інтересу до античної культури, прагненням відобразитибагатоманітність світу, втілити ідеї гармонії та благозвучності.
Популярними жанрами світської музики доби Відродження були мадригал, канцона, пісня.
Мадригал — світський музично-поетичний пісенний
жанр епохи Відродження. У XVI ст. набув рис багатоголосної вокальної поеми ліричного змісту.
Канцoна — вид ліричної поезії особливої форми, що
походить від провансальської поезії доби середньовіччя і набув значного поширення в Італії та Північній Франції в епоху Ренесансу.
Орландо ді Лассо — франко-фламандський композитор епохи відродження, співак і диригент.
ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
На межі XV—XVI ст. почався новий період розвитку європейського театру. Ренесансне театральне мистецтво багато в чому відрізнялося від середньовічного, і перш за все — світським характером. Інтерес до культури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, що був характерний для цієї епохи загалом, призвів до відродження форм античного театру, зокрема таких жанрів, як комедія і трагедія.
Національне італійське сценічне мистецтво, створене акторами- коміками і блазнями, стало основою для виникнення комедії дель арте — комедії масок з елементами фарсу та пародії. Кожен персонаж мав свою маску-характер і справжню маску — частину костюма. Остання вказувала на особливі якості героя: професійну приналежність, соціальний стан тощо. Одна і та ж маска закріплювалася за актором раз і назавжди. Кількість масок, які були присутні в такій комедії, досягала сотні. Спектаклі цього театру представляли акторські імпровізації на
основі короткого, схематичного сценарію зі вставними музичними і танцювальними номерами.
Одним із авторів комедії масок був П’єтро Аретіно, який критикував у своїх п’єсах папство, а образи героїв для творів брав із реального життя.
У XVI ст. сформувався театр в Іспанії, засновником якого став відомий драматург, поет, новеліст Лопе де Вега. Він створив класичний тип іспанської драми, поєднавши у своїх п’єсах елементи комічного і трагічного
Вершиною театрального мистецтва доби Відродження став англійський театр, розквіт якого нерозривно пов’язаний з іменем славетного поета, актора і драматурга Вільяма Шекспіра
ДЕКОРАТИВНІ САДИ епохи ВІДРОДЖЕННЯ
У XV столітті в Італії значної популярності набуло садово-паркове мистецтво. У невеликих, відокремлених мурами садах доби Відродження людина намагалася показати свою владу над природою, здатність її змінювати й поліпшувати. У таких садах були тераси, партери, водні ресурси. Природу підпорядковували геометричним фігурам (наприклад, стригли кущі під конус, кулю, стіну), ставки оформлювали у вигляді дзеркал, русла річок перетворювали на прямі канали тощо.
ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО
Медальєрне мистецтво
Мистецтво виготовлення монет і медалей, яке занепало в Середні віки, знову відродилося в епоху Ренесансу. У цьому виді творчої діяльності було задіяно велику кількість ювелірів, художників і скульпторів. В Італії спостерігалось активне формування медальєрних центрів, зазвичай навколо князівських дворів — у папському Римі, в Неаполі, Пармі, Мантуї, Венеції тощо. Медальєрне мистецтво цього періоду мало яскраво виражений аристократичний характер.
Кераміка
В епоху Ренесансу італійська кераміка здійснила стрімкий перехід від стадії грубого середньовічного ремесла до високопрофесійного мистецтва розписної майоліки.
Майoліка — різновид кераміки, що виготовляється з випаленої глини з використанням розписної глазурі.
Популярними керамічними центрами, вироби яких вирізнялися індивідуальними формами та декором, стали Флоренція, Сієна, Урбіно, Дерута, Савона та ін. У цих містах виготовляли побутовий і високохудожній парадний посуд, весільний посуд з умовними портретами наречених тощо. У розписах переважали сюжетні сцени, східні орнаменти, італійські герби та рослинні візерунки.
Мода Ренесансу
Немає коментарів:
Дописати коментар