Художника, який створює театральні декорації, називають декоратором.
Театр (у перекладі з грецьк. — «місце видовищ») — вид видовищного мистецтва.
Театр виник дуже давно. Зараз існують різні театри — театри опери та балету, драматичні, комедійні, лялькові, музичної комедії, юного глядача… А в епоху Давньої Греції існував лише один вид театру, витоком якого було народне святкування на честь бога родючості Діоніса.
Як же виглядав той давній театр?
На відкритому майданчику грає всього двоє-троє акторів. Але на очах у публіки вони втілюють різноманітних персонажів театрального дійства. Для цього художники старовинного театру готували дуже виразні маски з глини, завдяки яким актор перетворювався на певного героя — доброго або злого, веселого або сумного, молодого або похилого віку.
Створення костюмів та масок — це робота художника в театрі з найдавніших часів.
Діяльність сучасного театрального художника більш різноманітна — створення театрального макета декорацій, самих декорацій, робота з гримом, створення костюмів, зачісок, добирання реквізиту. Усе це необхідне для сучасної вистави і є театрально-декораційним мистецтвом.
Театрально-декораційне мистецтво — сукупність видів та засобів мистецтва (малярства, скульптури, архітектури, декорацій, костюмів, освітлення, сценічної техніки та ін.), що допомагають створювати зоровий образ вистави, розкривати її зміст, виражати та посилювати емоційний вплив на глядача.
Часто у театрі можна почути таке словосполучення — «сценічний простір». Що ж таке сценічний простір і якими є його складові? Його основними складовими є завіса та декорації (задник, куліси та ін.).
Що перше бачать глядачі у залі театру? Звісно завісу. Дивлячись на неї, можна зрозуміти, про що йтиметься у виставі, але іноді й ні. Завіса нібито захищає сцену та весь сценічний простір, зберігаючи таємницю майбутнього дійства.
Але щойно пролунає останній дзвоник і в залі згасне світло, відсувається завіса, запрошуючи нас до чарівного світу вистави.
Олександр Бенуа. Ескіз декорацій до балету І. Стравінського «Петрушка»
Олександр Бенуа. Ескіз декорацій до опери Ш. Гуно «Лікар мимоволі»
Саме тут на нас уже чекають декорації до вистави — задник та куліси. Декорація — художнє оформлення вистави засобами малярства, архітектури, графіки, бутафорії, скульптури, освітлення, постановчої техніки та ін.
Усе, що відбувається на сцені,— водночас і вигадка, і правда, тому що театр — це царина гри та фантазії, чарівний світ театрального чуда.
Для того щоб глядач потрапив у старовинний замок або до палацу, до чарівного лісу чи на квітучу галявину, художник-декоратор ретельно обмірковує зображення, яке знаходитиметься на театральному заднику. Він створює багато ескізів і, тільки обравши найкращій, починає працювати над задником до вистави, на фоні якого і відбуватимуться події вистави. Але задника замало для створення сценічного простору. І не менш важливими є куліси, які допомагають створити необхідну атмосферу.
Іван Білібін. Ескіз декорацій до опери М. Римського-Корсакова «Золотий півник»
"ЛІСОВА ПІСНЯ" Михайло Скорульський/ "The Forest Song" Myhailo Skorulsky (запис 1991 р.)
Балет "Дон Кіхот" Л. Мінкуса - Львівська національна опера / "Don Quixote" L. Minkus
балет "Корсар" А.Адана (промо) / Львівська національна опера
.png)
.png)
.png)
