9 клас. Мистецтво. «Українське поетичне кіно»: постаті

 Ознайомся з Презентацією

1. Маніфест вільної душі: «Тіні забутих предків» (1964)

ФІЛЬМ

Цей фільм став «естетичною бомбою». Режисер Сергій Параджанов відмовився від сухого копіювання побуту, натомість створив справжню народну стихію.

·         Локація: Село Криворівня (де М. Коцюбинський і писав свою повість).

·         Сюжет: Гуцульські Ромео і Джульєтта — Іван та Марічка.

·         Команда мрії: Оператор Юрій Іллєнко, композитор Мирослав Скорик, художник Георгій Якутович.

·         Світове визнання: Фільм йшов за кордоном під назвою «Червоні коні» і зібрав десятки нагород.

2. Музика як дихання кадру

У поетичному кіно музика не просто фон, а дійова особа. Мирослав Скорик наповнив «Тіні...» звуками Карпат:

·         Трембіти (їхні «ридаючі» голоси створюють емоційну напругу).

·         Дримби, флояри, кози (дуда), сопілки-денцівки.

3. Інші обличчя нашого кіно: Психологія та Гумор

Українське кіно — це не тільки гори. Це і міські джунглі, і козацький сміх.

·         «Міська проза» Кіри Муратової: Інтелектуальне артхаусне кіно. У фільмі «Короткі зустрічі» вона знялася разом із Володимиром Висоцьким. Це кіно про самотність і складні людські взаємини.

·         Комедійний геній Віктора Іванова: Фільм «За двома зайцями».

Маргарита Криницина: 

·         Воєнна лірика Леоніда Бикова: «У бій ідуть лише "старики"». Фільм, де війна показана через пісню, гумор і просту людську щирість.

4. Сучасний прорив: Канни та мова жестів

Сьогодні Україна знову дивує світ новими формами:

·         «Плем’я» (реж. М. Слабошпицький): Унікальний фільм, знятий виключно мовою жестів без субтитрів. Отримав понад 40 нагород.

·         Золоті пальмові гілки: Ігор Стрембіцький («Подорожні») та Марина Врода («Крос»).

про фільм

5. Анімація: Від Козаків до Капітошки

Українській мультиплікації майже 90 років!

1.      Володимир Дахно та «Козаки»: Око (малий), Грай (хитрун), Тур (велетень). Це справжня візитівка нашої винахідливості. Навіть Google присвячував їм свій логотип!

2.      Давид Черкаський: «Пригоди капітана Врунгеля» та «Острів скарбів» — шедеври, розібрані на цитати.

3.      Сучасність: «Йшов трамвай дев'ятий номер» Степана Коваля — відродження слави нашої анімації на міжнародних фестивалях.

💡 Питання для роздумів:

Чому, на вашу думку, фільм «Плем’я» зрозумілий глядачам у всьому світі, хоча в ньому не вимовляється жодного слова?

Завдання: Оберіть один із згаданих фільмів (наприклад, «Тіні забутих предків» або «За двома зайцями») та знайдіть цікавий факт про те, як проходили зйомки.

 ПІДРУЧНИК: 

Маніфестом українського поетичного кіно вважають кінокартину «Тіні забутих предків» (1964) за однойменною повістю М. Коцюбинського. Історія про гуцульських Ромео і Джульетту — Івана та Марічку, про трагічне кохання, що розквітло всупереч ворогування їхніх родів. Фільм знімали у природних декораціях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Саме тут була написана повість.

Важливою рисою фільму, знятого режисером Сергієм Параджановим (1924-1990), став специфічний підхід до народної культури: не екзотичний колорит обрядів і розваг чи антураж одягу, побуту, говірки, а справжня народна стихія життя персонажів. Режисеру вдалося створити творчий ансамбль однодумців: акторів Івана Миколайчука, Лариси Кадочнікової, Миколи Гринька та ін., оператора Юрія Ілленка, композитора Мирослава Скорика, художника-постановника Георгія Якутовича.

Знакова постать нашої культури — Іван Миколайчук (1941-1987), який зіграв головну роль, став обличчям України, втіленням її національного духу.

Музику до фільму написав М. Скорик. Окрім того, картина насичена різножанровим музичним фольклором: мелодії весільних музик, голосіння, веснянки, колядки та щедрівки. У стрічці звучать поширені в Карпатах інструменти: сопілка-денцівка, флояра, коза, дримба, трембіта. Ридаючі голоси трембіт надають подіям особливого емоційного забарвлення, підкреслюючи колорит легенди. Музика стала одним з головних компонентів образної структури фільму.

На момент виходу на екрани фільм мав ефект естетичної бомби. Такі ознаки «поетичного кіно», як складна мова, сповнена метафорами й алегоріями, логіка символічних асоціацій, породжували численні дискусії, розділяючи фахівців на його захоплених прихильників і противників, які звинувачували творців в архаїзмі й етнографізмі, буцімто несумісних із сучасністю. Справедливість високих оцінок була підтверджена часом. Але тоді поетичне кіно опинилося під забороною. У 1973 р. С. Параджанова заарештували й засудили на п’ять років.

Фільм демонструвався за кордоном під назвою «Червоні коні» й отримав нагороди на міжнародних фестивалях у Римі, Салоніках («Золота медаль» за режисуру), аргентинському місті Мар-дель-Плата (за операторську роботу).

Перегляньте фільм і проведіть обговорення, висловіть власні думки про роботу режисера та оператора, гру акторів.

М. Скорик. Концерт «Карпатський».

К. Муратова і В. Висоцький у фільмі «Короткі зустрічі», 1967

Кадр із фільму «Мелодія для шарманки», 2009

Інший напрям вітчизняного кінематографа, що отримав назву «міська проза», асоціюється насамперед з унікальною творчою манерою Кіри Муратової, естетика якої вирізняється високою кінематографічною культурою. Кінорежисера цікавить відображення на екрані моральних і психологічних проблем сучасності: людських взаємин пересічних городян, їхньої самотності. У першому своєму фільмі «Короткі зустрічі» режисерка зіграла головну роль разом з Володимиром Висоцьким. Всесвітнє визнання здобули майже всі її художні фільми, зняті на Одеській кіностудії; багато з них нагороджено відзнаками. Фахівці відносять творчість К. Муратової до інтелектуального, артхаусного кіно, адже незалежно від тематики воно сповнено глибини думки й виразовості форми при повній відмові від пафосності («Настроювач», «Мелодія для шарманки» та ін.).

Художні пошуки багатьох інших українських митців не були пов’язані з цими двома напрямами. Характерною особливістю руху вітчизняного кінематографа була його жанрово-тематична розкутість.

Багато режисерів зверталися до екранізації, біографічного та історичного фільмів, детективно-пригодницького жанру, психологічної драми, комедії тощо.

Комедія «За двома зайцями» режисера Віктора Іванова за п’єсою М. Старицього завжди мала величезний глядацький успіх завдяки грі талановитих акторів, насамперед Миколи Яковченка, якого називають «найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних».

Кадр із фільму «За двома зайцями», 1961

Пам’ятник Миколі Яковченку, м. Київ

Пам’ятник Проні Прокоповні та Голохвастову, м. Київ

Про долі видатних діячів України різних часів знято історичні фільми: «Богдан Хмельницький» Ігоря Савченка, «Данило — князь Галицький» Ярослава Лупія, «Ярослав Мудрий» Григорія Кохана, «Легенда про княгиню Ольгу» і «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, «Богдан-Зіновій Хмельницький» Миколи Мащенка, «Нескорений» Олеся Янчука, який також розкрив трагедію Голодомору в Україні у фільмі «Голод-33».

Кадр з фільму «Богдан Хмельницький», 1941

Кадр з фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький», 2006

Подивіться фрагменти фільмів про Б. Хмельницького реж. І. Савченка, М. Мащенка і Є. Гофмана («Вогнем і мечем»). Порівняйте трактовки образу гетьмана акторами М. Мордвіновим, В. Абазопуло, Б. Ступкою.

Л. Биков у к/ф «Зайчик», 1964

Воєнну тему репрезентує картина «У бій ідуть лише «старики» Леоніда Бикова, в якій режисер одночасно зіграв і головну роль. Згідно з канонами жанру картина містить і сцени повітряних боїв, і трагічні епізоди загибелі льотчиків, проте вона пронизана щирим ліризмом і добрим гумором. У психологічних портретах героїв виявилася етичність творчої манери режисера, що потребувала художньої простоти й мінімалізму.

Послухай пісню з фільму «Зайчик» у виконанні Л. Бикова в інтернет-джерелах.

У наш час українські режисери плідно розвивають традиції вітчизняного кіно, опановують нові теми й жанри, виходять на міжнародну арену. Дедалі більше уваги кіномитці приділяють проблемам сучасних підлітків, молоді.

Уперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах в номінації «кращий короткометражний фільм» отримав Ігор Стрембіцький за стрічку «Подорожні» (2005).

Аналогічної золотої відзнаки удостоїлась картина Марини Вроди «Крос» (2011). Сюжет вельми простий: на уроці фізкультури під час кросу група учнів відривається від інших і тікає з уроку; головний герой також біжить і стає свідком обшуку кишень вбитої людини...

Кадр із фільму «Плем’я», 2014

Найтитулованіший український художній фільм, що має понад 40 нагород, серед яких три призи Каннського кінофестивалю — «Плем’я» (2014) Мирослава Слабошпицького. У картині розповідається про 16-річного одинадцятикласника, який зі школи потрапляє до інтернату для людей із порушеннями слуху, де вступає в кримінальне угрупування під назвою «Плем’я» і прагне зайняти в ньому своє місце. І вперше в житті закохується. Хлопець порушує неписані закони племені. Головні ролі грають не професійні актори, а звичайні підлітки. Вперше у світі фільм знято виключно мовою жестів.

Кадр із фільму «Ведмедик і той, що живе в річці», 1966

Обкладинка DVD-збірки «Усе про козаків»

Пригадайте, які існують види анімаційного кіно. Чим вони відрізняються за способом виготовлення?

Українській анімації нараховується вже майже 90 років. У 1927 р. на Одеській кіностудії були зняті перші українські мультиплікаційні фільми. Перше міжнародне визнання — головний приз на фестивалі дитячих фільмів у Чехословаччині — отримав «Ведмедик і той, що живе в річці» (реж. Алла Грачова).

Візитною карткою української анімації став комедійний «козацький серіал» режисера Володимира Дахна, який складається з 9 короткометражних фільмів, створених на студії «Київнаукфільм»: «Як козаки куліш варили», «Як козаки у футбол грали», «Як козаки мушкетерам допомагали», «Як козаки інопланетян зустрічали» та ін. Головні мультгерої втілюють риси українського характеру: спритність, винахідливість, патріотизм. Водночас козаки уособлюють певні типи: Око — рішучий малий, Грай — високий хитрун, Тур — добродушний велетень. Музику до фільмів створювали композитори М. Скорик, Б. Буєвський, В. Губа, І. Поклад. В окремих стрічках використовували українські народні пісні, традиційну вишивку. Серіал мав феноменальний успіх, став класикою жанру і не старіє й досі. За його мотивами зроблено гру-квест. Усі серії видано збіркою на DVD.

Google 7.03.2013 р. присв’ятив логотип козакам — героям українського мультсеріалу

Кадр з мультфільму «Лікар Айболить», 1984

Кадр з мультфільму «Пригода капітана Врунгеля», 1981

До кращих творів аніматора Давида Черкаського належать мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» з 13 серій, мінімультсеріал «Лікар Айболить» і «Острів скарбів» — вільно інтерпретована екранізація однойменного роману Роберта Стівенсона. В останній стрічці, оригінальну музику до якої написав Володимир Бистряков, використано комбіновану зйомку — поєднано анімаційне й ігрове кіно. Кращим визнанням цих трьох робіт є не стільки офіційні нагороди, скільки те, що кожна з них була буквально розібрана на цитати.

Культовою стала екранізація «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керролла та її продовження «Аліса в Задзеркаллі», знята в Києві (реж. Є. Пружанський).

За сценарієм Наталії Гузєєвої створено улюблений багатьма двосерійний мультфільм «Капітошка» про крапельку літнього дощику (реж. Б. Храневич).

«Пластилінова ворона» Олександра Татарського в пісенній формі розповідає про жанри живопису: пейзаж, натюрморт і портрет. Його новорічну казку «Падав торішній сніг» виконана також у техніці пластилінової анімації.

Кадри з мультфільмів «Капітошка», 1980 (ліворуч), «Йшов трамвай дев’ятий номер», 2002 (праворуч)

Кадри з мультфільмів «Народна мудрість», 2010 (ліворуч), «Пластилінова ворона», 1981 (праворуч)

Після тривалої перерви, коли у 90-х роках внаслідок браку фінансування мультфільми не знімали, розпочалося відродження мультиплікації. Низку нагород на міжнародних кінофорумах отримали мультфільми «Йшов трамвай дев’ятий номер» (реж. С. Коваль) і «Засипає сніг дороги» (реж. Є. Сивокінь), мультсеріал з 50 серій «Народна мудрість» (реж. С. Коваль і В. Задорожний), в якому за допомогою приказок і прислів’їв зображено український побут.

Отже, українське кіно — це літопис нашої культури, в якому сяють зірки талановитих акторів і режисерів, це наша слава і гордість.

Українська анімація Презентація