6 клас Мистецтво НУШ (образотворче мистецтво). Характер театральних образів

 Характер театральних образів (c. 97-100)

Довідка: Марія Сергіївна Левитська народилася в Києві у творчій родині. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури України — факультет живопису, відділення сценографії під керівництвом професора Данила Лідера.

З 1989 року — головна художниця Національної опери України.

За цей час вона створила сценографію та костюми до більш ніж 160 опер, балетів та драматичних вистав в Україні, Канаді, Словенії, Польщі, Японії. Вона є авторкою декорацій і костюмів до опер та балетів Національної опери України: «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Набукко», «Дон Карлос», «Бал-маскарад», «Макбет» Джузеппе Верді, «Флорія Тоска», «Манон Лєско», «Турандот», «Богема» Джакомо Пуччіні, «Попелюшка» Джоаккіно Россіні, «Любовний напій» Гаетано Доніцетті, «Джоконда» Амількаре Понкієллі та багатьох інших.

Як художниця працювала на кіностудії імені Олександра Довженка (серед багатьох інших — співпраця з Романом Балаяном («Поцілунок») та режисером Олегом Фіалком («Повернення Баттерфляй»)та інші.

Цікаво простежити історію розвитку театрального костюма. У давнину обов’язковим елементом образів були маски, грим: вони передавали дух епохи, допомагали розкрити характер персонажів. Із XVIII століття костюми починають створювати за ескізами художників. Особливого значення надають деталям, декоративному оздобленню, що не просто доповнюють театральний костюм, а й набувають соціального значення, стають прикметою часу. Із ХІХ століття костюм — важливий елемент загального задуму театральної п’єси, адже він відображає художньо-естетичний рівень певного середовища (національного, історичного, казкового тощо). Створюючи ескізи, художники використовують різноманітні матеріали, художні прийоми зображення (розпис, колаж, графіку) та декоративні й композиційні засоби виразності образу. Головним у театральному оперному костюмі є єдність ідеї спектаклю та її втілення. Театральний костюм і актор/акторка — неподільне ціле, засіб перевтілення в образ і невід’ємна складова акторської гри.

Цікавою є історія розвитку балетного костюма. Перші жіночі костюми для балетних спектаклів були незручними: громіздкі й досить важкі сукні, на ногах — туфлі на підборах. Надалі для балерин почали шити легкі, невагомі плаття із напівпрозорої тканини та виготовляти спеціальні сандалі. Перша балетна пачка з’явилася 180 років тому, і тоді ж балерини встали на пуанти. Сучасна класична пачка багатошарова: 10-15 шарів матеріалу. Для її виготовлення використовують близько десяти метрів напівпрозорого фатину і жорсткий обруч.  Чоловічий балетний костюм називають трико.

 Створення ескізу костюма для артиста або артистки балету.