8 клас. Мистецтво. Ідеали й образи Ренесансу

Доба Відродження, або Ренесанс (ХІУ-ХУІ ст.) — час панування ідеалів гуманізму. Час ствердження краси і гідності людини, сили її розуму, волі, невичерпного творчого потенціалу. Цей період відзначився виникненням нових напрямів у філософії, науці, літературі, зокрема нового стилю в мистецтві. Термін «ренесанс» уведено— автором праці про відомих живописців, скульпторів і зодчих. Під цим терміном розумілося відродження інтересу до античної спадщини й повернення до відповідних форм у мистецтві, Характерними рисами для мистецтва епохи Відродження було те, що митці ставили в центрі уваги людину, а не божество. Її розглядали як творця всіх цінностей, що йде вперед і домагається всього силою свого розуму, твердістю духу, активністю й оптимізмом. Ця епоха характеризується поверненням до принципів і форм античного мистецтва.

Джорджо Вазарі 

Але чому епоха названа Відродженням?

Справа в тому, що вона спиралася на Античність, і Відродження на початковому етапі малося на увазі як відродження Античності. Пізніше воно мало на увазі під собою відродження людини, гуманізму. Це неповторна та унікальна культура, яка залишила по собі безліч шедеврів. Виділяють два типи Відродження – Північне Відродження і Італійське Відродження.

У період зародження нового стилю центром мистецтва стало місто Флоренція, окраса і символ якої – величезний купол головного міського собору Санта Марія дель Фьоре архітектора Філіппо Брунеллескі.

Згодом мистецький центр переміщується з Флоренції до Риму. Донато Браманте спроектував собор Св. Петра, зведення якого тривало понад 100 років.

Багато різних митців (серед них і Рафаель) керували спорудженням цього грандіозного собору, щоразу змінюючи його план і деталі. Остаточно реалізував проект Мікеланджело Буонарроті, який завершив образ собору урочистим куполом з 16-гранною підставою, наближеною до кола (не повторюючи відомий восьмигранний флорентійський)

СКУЛЬПТУРА

Як і античні попередники, митці Ренесансу прикрашали архітектурні споруди скульптурою, а також створювали станкові твори, незалежні від архітектурного ансамблю.

Так, у соборі Св. Петра міститься скульптурний шедевр «П'єта», яку створив Мікеланджело у 23 роки. До теми оплакування Христа митець повертався те не раз: у зрілому віці трактовки образів змінювалися.

Цікаво, як по-різному зображали митці популярного в ті часи біблійного героя Давида, перемігшого велетня Голіафа.

Донателло зобразив його юнаком, майже хлопчиком, з довгим волоссям, у капелюсі, увінчаному лавровим вінком. Давид у задумі спирається на меч, голова Голіафа лежить під його ногами. Скульптуру супроводжував напис: “Перемагає той, хто бореться за батьківщину”. Господь крушить гнів могутнього ворога. Хлопчик здолав страшного тирана. Радійте, громадяни.

Верроккіо майже повторив позу Давида, зображеного Донателло. Проте його бронзова статуя справляє інше враження: уся постать, а особливо усмішка на обличчі, випромінює Донателло, Давид (1440) впевненість переможця.

Мармуровий Давид Мікеланджело зображений у вільній позі з мужнім поглядом юнака, готового до бою із сильнішим за нього супротивником.

Художники Ренесансу, як і античні митці, в пластиці звеличували красу людського тіла, намагаючись не тільки реалістично передати зовнішність персонажів, а й одухотворити їхні образи.

Мікеланджело, Давид (1504)

Час створення:	1501—1504
Розміри:	5,17 м
Висота:	434 см
Ширина:	199 см