З IX ст. Київська Русь почала активно контактувати з Візантією знаменитим шляхом «з варягів у греки».
Поїздка київської княгині Ольги до імператора Костянтина Багрянородного в середині X ст. мала велике значення для подальшого розвитку торговельно-політичних відносин між обома державами і поширення християнства на Русі.
З Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, було запозичено церковний спів.
Давньоруські князі запрошували до Києва візантійських архітекторів і
художників для спорудження храмів та монастирів. Українське богослов’я,
іконопис, церковна архітектура та література тривалий час дотримували-
ся візантійської традиції.
Мотиви візантійської філософії відчутні у творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди.
Невдовзі після прийняття християнства в Київській Русі почали зводити будівлі у візантійському стилі. Найкращим зразком такої споруди є Софійський собор у Києві, що зберігся до нашого часу (втім, зазнав суттєвої перебудови в епоху бароко).
Немає коментарів:
Дописати коментар